Володимир Зеленський: «На карантині ми всі неначе стали героями фільму «День бабака»

Президент України Володимир Зеленський про коронавірусний карантин і необхідність його дотримуватися задля збереження життя і здоров’я громадян:

«Дорогі українці! Я знаю, як ви втомились і як вам непросто постійно сидіти вдома. Так, ми всі неначе стали героями фільму «День бабака» – «День сурка».

Одні й ті самі люди навколо. Один і той самий розпорядок дня.

Щодня – однакові розмови, однакові новини й телепередачі. З ранку й до ночі.

Я розумію вас, бо й сам у такій ситуації. Сьогодні будівля на Банковій фактично стала нашою домівкою, бо ми працюємо майже цілодобово.

І єдина зміна картинки для мене – це порожні вулиці рано-вранці й порожні вулиці пізно вночі. Однакові. Сім днів на тиждень.

Тому я прекрасно розумію, як складно вам постійно бути у чотирьох стінах з одними й тими самими людьми. Це важко. У вас трапляються іноді сварки та побутові конфлікти. Але згадайте, що поруч з вами – ваші рідні.

Так, іноді хочеться втекти, вийти на вулицю. Особливо, коли така гарна погода.

Але подумайте про те, що на вулиці ви можете підхопити вірус і принести його додому, до своєї сім’ї. Ваші близькі можуть захворіти. І не дай Боже, і я нікому цього не бажаю, але вони можуть навіть померти.

Ми всі колись втрачали близьких людей. А потім кусали лікті, що не цінували кожну мить. Що так багато не встигли їм сказати. Що не встигли вибачитися за всі слова, сказані на емоціях. І ми точно зробили би все, щоб повернути їх назад.

Цінуймо тих, хто зараз поруч з нами.

Помиритися – можливо. А повернути тих, кого ми втратили, – ні.

Бережімо своїх рідних, і не наражаймо їх на небезпеку.

Використаймо по-максимуму карантин з користю.

Згадайте, як кожен з нас жалівся на нестачу часу.

Як ми всі казали: «Ще б одну годину в добу, ще б один вихідний».

Стільки нових книжок та фільмів, які пройшли повз мене.

Ми всі собі обіцяли: підтягну англійську, наведу лад на робочому столі комп’ютера, з цього понеділка точно качатиму прес. Ну добре, з наступного понеділка вже точно качатиму прес.

Ми всі хотіли подзвонити батькам. Не на секундочку, а хоча б на годину.

Їм дуже це потрібно. Ми хотіли подзвонити друзям, яких не чули майже 10 років, бо постійно робота, робота, робота…

Поговорити зі своєю дружиною. Не «Привіт, дякую за вечерю, цілую, добраніч». А поговорити. Згадати всі приємні миті, подорожі, перше побачення й заново закохатися одне в одного.

Поговорити з власними дітьми. Не «Угу, добре. Перехочеш. Чому не робиш уроки…» А поговорити. Зрозуміти їхні захоплення, хобі, мрії, страхи.

І, звичайно, розібрати вже нарешті балкон – цей музей хламу, який «не можна викидати, бо колись точно згодиться».

Ми постійно відкладали на завтра. Завтра настало.

Саме час зробити те, що ми давно хотіли.

Дорогі українці! Давайте сприймати все це як челендж. Ми всі дуже хочемо мати нормальне, людське літо. Не літо самоізоляції, а звичне. З морем, мандрівками, морозивом і засмагою.

Давайте зробимо собі нормальне літо. Трішки побудемо вдома, не допустимо розповсюдження вірусу і потім обов’язково відзначимо нашу перемогу над недугою.

Будьте здорові, дорогі українці! Бажаю вам 36,6!».

Фото: Офіс президента