Старовинний Львів не перестає чарувати своєю давньою історією, архітектурою і … навіть брамами, які є не просто елементом будинку, а обличчям архітектурних пам’яток і часто справжніми витворами мистецтва. Щоб у цьому переконатись, для львів’ян провели безкоштовну екскурсію відреставрованими брамами, на якій побувала і кореспондентка Львівського порталу. Тож запрошуємо «прогулятись» у нашому репортажі вуличками міста Лева та оцінити цю красу.
Екскурсія загалом тривала близько двох годин. За цей час прогулялися вулицями Лисенка, Смольського, Кониського, Павлова, Левицького і оглянули унікальні брами, які без перебільшення можуть стати ТОП-локаціями для фотосесій.
«Ми покажемо вам прекрасні брами, які спільно відновлюються завдяки співпраці мешканців цих будинків та мерії. Протягом 2018-2019 років, коли ми перейняли цю програму в німецького товариства GIZ, нам вдалося відреставрувати понад 60 брам. Цього року продовжимо цю роботу, наразі в нас на розгляді є більше сотні заявок на реставрацію вхідних брам і ще 30 заявок на реставрацію вікон», – розповів директор ЛКП «Бюро спадщини» Павло Богайчик.
Зауважимо, що для відновлення історичних брам у житлових будинках Львівська міська рада започаткувала спеціальну програму, у межах якої, власне, й виділяє 70% коштів на необхідні роботи. Інші 30% мають оплатити місцеві мешканці.
«Будинок з трояндами» на Лисенка
Першим в екскурсійному маршруті був будинок на вулиці М. Лисенка, 33, який спорудили у 1912 році. Чотири роки тому працівники ЖЕКу під час планової побілки випадково віднайшли в під’їзді старовинні розписи. І одна з мешканок будинку Ірина Дуткевич, яка водночас є реставратором, вирішила їх відновити.
«Працівники ЖЕКу обдирали стіни перед побілкою і натрапили на фрагмент квіточки. Тоді постало питання, чи є такі елементи по всіх стінах? Так ось, виявилося, що окрім сходової клітки під’їзду, ці розписи є навіть у підвалі. На щастя, ЖЕК не часто балував нас ремонтами, тому це все збереглося», – розповіла Ірина Дуткевич.
Мешканка будинку пригадує, що колись сецесійну браму облюбували і поцупили «мисливці за металом», однак її вдалося знайти на металобрухті.
Столітню браму взялися реставрувати у 2018 році. Як розповів коваль-реставратор Юрій Миколаїшин, вона мала багато пошкоджень і втрачених елементів, але все вдалося відновити і довести до пуття.
«Кожна брама є індивідуальною, по-своєму гарною. На деяких брамах навіть знаходимо клейма майстрів. Зауважу, що на той час працювали дві великі кузні Михайла Стефанівського та Яна Дашека», – зауважив реставратор.
Дубова брама на Смольського
Будинок на вулиці Г. Смольського, 3, де реставрували дубову браму, зведений у 1982 році.
На брамі довелося встановити не автентичну металеву решітку на віконцях, тому що оригінальна, на жаль, не була збережена, замість неї у 90-х встановили звичайні дерев’яні перегородки. Частина дверей, де є скло, є такою собі «кватиркою», що відкривається. Це робилося для того, щоб шкельце можна було помити.
«Чимало елементів було втрачено, але реставратори не мають права вносити зміни у декорування. Ситуація з решіткою – інша, ми вирішили її встановити, тому що функціонально вона мусила там бути», – пояснює реставратор Ростислав Малецький.
Також майстер розвінчав міф, що кожна брама у Львові є повністю унікальна і не повторюється.
«Щоб працювати, ми робимо каталоги всіх брам: наразі у мене є 1 500, але ще десь 3 000 треба сфотографувати. Кожні 15-20 дверей практично повністю повторюються, тому що у столярних майстернях були два-три шаблони і замовник до них міг додати лише деякі елементи декорування», – пояснив Ростислав Малецький.
На переконання реставратора, з дерев’яними брамами по-особливому цікаво працювати, тому що під їхнім покриттям багато що ховається.
«Коли знімаєш 20-30 шарів фарби, то можна з допомогою ультрафіолету повністю «відчитати», де і які елементи декору були», – зазначив Ростислав Малецький.
Брама з «ілюмінаторами» на Павлова
У будинку на вулиці Академіка І. Павлова, 9, який звели на початку ХХ ст., раніше мешкав видатний українець Іван Крип’якевич. Двері, які тут реставрували, виготовлені з дуба.
Як пояснює столяр-реставратор Олександр Савчук, йому ще не доводилося працювати з брамами, які мають такі кільця, схожі на ілюмінатори.
Соснові «двері в дверях» на Кониського
Будинок на вулиці О. Конського, 5 спорудили наприкінці XIX ст. Ця дерев’яна брама – такі собі «двері в дверях». Колись в цю величезну браму заїжджали карети, а менша була призначена для людей. Відповідно, у широкому під’їзді цього будинку попід стінами розташовуються спеціальні бордюри, які в ті часи слугували захистом від каретних коліс.
«Це рідкісний варіант. Брама виготовлена зі сосни. Ця деревина зам’ягка для вхідних дверей, боїться ударів. Таких у Львові, можливо, з десяток. Такий матеріал, ймовірно, обрали з метою економії коштів, тому що це здешевлює їхню вартість утричі. Але знову ж таки в цьому і їхній мінус – термін їхньої служби буде в три рази менший», – пояснив реставратор по дереву Олександр Савчук.
Оливкова брама з соняхами на Левицького
Кована брама в будинку на вулиці К. Левицького, 21-А є ніжно-оливкового кольору, прикрашена соняхами і листям. Будинок звели у 1904 році.
Як зауважив реставратор Юрій Миколаїшин, для стилю сецесії загалом характерні плавні форми та рослинні елементи.
«Особливу увагу варто звернути на колір – він оригінальний. На той час було досить широке різноманіття кольорів. Зараз ми реставруємо браму на площі Ринок, її автентичний колір – синьо-зелений, вперше у такий малюємо. Для цього шар за шаром знімаємо фарбу. Коли доходимо до того, під яким вже є метал, то це і є автентичним кольором», – пояснив майстер.
Соломія ГОЛОВІНА