Протягом десяти місяців 2017 року в Україні щодня реєстрували 48 випадків захворювання на ВІЛ-інфекцію, 24 захворювання на СНІД та 8 випадків смерті від СНІДу. Про це повідомляє Урядовий портал.
За офіційними даними Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, за 30 останніх років (за період 1987 – 10 місяців 2017 років) в Україні офіційно зареєстровано 312 091 випадок ВІЛ-інфекції серед громадян України, у тому числі 100 363 випадки захворювання на СНІД та 44 221 випадок смерті від захворювань, зумовлених СНІДом. Тобто можна сказати, що за 30 років ми втратили понад 44 тисячі наших громадян, які померли від СНІДу.
Станом на 1 листопада 2017 року в закладах охорони здоров’я під медичним наглядом знаходилось 139 394 ВІЛ-інфікованих громадян України (показник 329,6 на 100 тис. населення), з них 42 666 хворих з діагнозом СНІД (100,9). Найвищі показники поширеності ВІЛ-інфекції реєструвались у Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Київській, Чернігівській областях та м. Києві.
Впродовж 10 місяців 2017 року в країні під нагляд вперше взято 14 667 ВІЛ-інфікованих осіб (показник захворюваності становив 34,2 на 100 тис. населення, темп приросту показника, у порівнянні з відповідним періодом 2016 р., склав +10,1%), 7 466 хворим встановлено діагноз СНІД (показник захворюваності – 17,6, темп приросту – +10,5%) та 2 511 осіб померли від СНІДу (показник смертності – 5,9, темп приросту – +6,9%). Туберкульоз став причиною смерті для половини померлих від СНІДу (51,1%).
Серед ВІЛ-інфікованих осіб, які зареєстровані за 10 місяців 2017 року, 63,8% складали інфіковані статевим шляхом, 21,5% – парентеральним шляхом при введенні наркотичних речовин ін’єкційно.
В Україні майже половина людей, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ), не знає про свій ВІЛ-позитивний статус (за даними медичного обліку). Щорічно близько третини ВІЛ-позитивних осіб залишаються поза медичним обліком (26,4% – 2016 р.). До того ж, майже четверта частина ВІЛ-інфікованих, які перебувають на обліку, залишається поза медичним наглядом з різних причин кожного року. Більше 50% (55,6 % – 2016 р.) осіб віком 15 років та старше виявляються вперше на 3 та 4 клінічних стадіях ВІЛ-інфекції.
Пізня діагностика, в свою чергу, позначається як на здоров’ї та виживанні наших громадян, так і на суспільстві загалом, в якому триває передача ВІЛ. Раннє встановлення діагнозу – це збільшення тривалості життя і зниження вірогідності поширення інфекції.
