Майбутні командири інженерних підрозділів, а сьогодні – курсанти Національної академії сухопутних військ, цими днями відточують свої практичні знання на практиці у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки видового військового вишу. Про це Львівському порталу повідомили у Медіа-групі Національної академії СВ.
На одній з ділянок полігону вони вчаться швидко та безпечно обладнувати мінні загородження. Опанувати одразу великогабаритну техніку, таку як гусеничний (ГМЗ-2) чи причепний (ПМЗ-4) мінні загороджувачі, вдається не з першого разу. Втім, настанови досвідчених викладачів, котрі й самі на цій техніці виконували безліч завдань, зокрема й у зоні проведення АТО, не дають шансів схибити. Усі курсанти вкладаються у встановлений норматив.
«Це досить ефективна й перевірена в реальних бойових умовах техніка. До прикладу, ГМЗ-2 здатний встановити мінно-вибухове загородження протяжністю один кілометр лише за 15 хвилин. На борту цієї машини може перебувати близько півтори тони вибухонебезпечних предметів, тож дуже багато уваги під час навчання курсантів ми приділяємо дотриманню заходів безпеки», — розповів старший викладач кафедри інженерної техніки підполковник В’ячеслав Ногачевський.
Серед сьогоднішніх курсантів є й учасники Антитерористичної операції. Роботу та ефективність цих машин вони спостерігали в зоні воєнного конфлікту на сході України.
«Такі загородження, як правило, встановлюють на найбільш небезпечних напрямках, з метою ураження техніки та особового складу противника. Безперечно, стовідсоткової гарантії того, що ворога буде знищено, немає. Втім, такі мінні загородження дозволяють вчасно виявити нападника, зупини його і дають більше часу для того, щоб підтягнути наші підрозділи для виконання подальшого вогневого завдання», — розповів учасник АТО курсант Віталій Загурський.
Не лише суходіл, але й водні перешкоди здатні підкорити справжні фахівці інженерної справи. Багатотонні машини, які вражають своє величчю та потужністю, мають складне керування та власні специфічні тонкощі управління ними, засвоїти які варто, взявши власноруч важелі керування плавучого транспорту середнього (ПТС-2) або під час маніпуляції із паромно-мостовою переправою (ПММ-2м). Їхнє завдання — транспортування десанту, колісних та гусеничних тягачів, бронетранспортерів , військових автомобілів та інших військових вантажів.
Тривають практичні заняття й на інших ділянках полігону. До прикладу, курсанти іншої спеціальності — майбутні командири-піхотинці — у складі механізованого підрозділу здійснюють пошук вибухонебезпечних предметів, зокрема й саморобних вибухових пристроїв.
«В умовах сучасних збройних конфліктів не завжди поруч може бути професійний сапер чи, хоча б, саперне обладнання. Однак вчасне виявлення цих «мовчазних вбивць» може врятувати життя воїнам та дозволити виконати бойове завдання. Тож, на цьому занятті ми вчимо курсантів використовувати для виявлення й знешкодження вибухових пристроїв підручні засоби. А головне — злагодженість цілого підрозділу. Воїни повинні розуміти один одного без слів, використовуючи мову жестів та умовні сигнали», — розповів старший викладач кафедри інженерної техніки підполковник Юрій Білик.
Триватиме польовий вихід для курсантів Національної академії сухопутних військ ще декілька тижнів. Разом із курсантами-інженерами свої практичні навички на полігоні вдосконалюють й вихованці інших факультетів навчального закладу.
