Євгенія Панічевська, глава Асоціації батьків дітей з аутизмом про проблему сприйняття особливих діток в Україні:
«Коли батьки помічають за своєю дитиною щось дивне, майже завжди знайдуться родичі і навіть педіатри, які казатимуть: «Усе нормально. Просто хлопчики повільніше розвиваються, пізніше починають говорити», чи щось подібне. А самі ж батьки просто не знають, на що звертати увагу. Зрештою і виходить, що хоча розпізнати аутизм у дитини можна років із півтора, на практиці наші лікарі такий діагноз найчастіше ставлять уже після трьох. А сім’ї, відповідно, втрачають час. Причина тут одна — відсутність підготовлених педіатрів і психіатрів.
Кілька років тому ми створили плакати із загальною інформацією про аутизм для поліклінік, вкладиші у медичні картки для батьків та окремі матеріали з постановки діагнозу у вигляді календариків на стіл лікарям. Усе роздрукували і чекали лиш затвердження МОЗ та наказу поширити по лікарнях. Нам усі казали, які ми молодці, але так нічого і не затвердили. Певно, боялися тої бурі, яку ми можемо підняти. Бо далі — що? От прочитає мама, сидячи у черзі, що якщо її дитина не використовує вказівного жесту, то треба звернутися до спеціаліста. А до якого? У нас не всюди є дитячі психіатри. Аутизм вимагає кваліфікації».
Джерело: theukrainians
