Парламентська виборча кампанія-2014 стартувала задовго до оголошення президентом Петром Порошенком рішення про розпуск Верховної Ради. От тільки ці позачергові вибори ризикують стати черговим розчаруванням суспільства.

Кількамісячна парламентська трагікомедія із запровадження європейської моделі виборів за відкритими списками завершилась, погодьтесь, цілком очікуваним розчарування всіх і вся.

Існуюча виборча система 50 на 50 передбачає закриті партійні списки та мажоритарні округи. На практиці у нас це виглядає так: або купити місце в списку та виборців, або сфальсифікувати результати голосування. Зберегти існуючу систему виборів – означає зберегти корупційну, законсервовану суть української політики і знівелювати ідеї Майдану. І найстрашніше – в Раду легко зможуть пройти ті, хто без вагань совісті голосував за ганебні закони 16 січня і нові маріонетки олігархів.

Остання заява спікера Верховної Ради Олександра Турчинова остаточно розвіяла ілюзії про перезавантаження влади. Принаймні не цього разу. Максимум, що ухвалять нардепи на черговому пленарному засіданні 2 вересня – «технічні зміни, які необхідно прийняти для того, щоб технологічно забезпечити виборчий процес».

Щоб виборців вкотре технічно не «розвели», обов’язок кожного – виважено та обдумано підходити до свого вибору. Не полінуватись проаналізувати першу «десятку» партійних списків, роботу народних депутатів попереднього чи кількох скликань і, обов’язково «дослідити» нових претендентів на парламентський мандат.  

Львівський портал почав з того, що спершу промоніторив та систематизував інформацію про діяльність народних депутатів VII cкликання, які представляли останні два роки в парламенті Львівську область. Використали основні критерії оцінки доброчесності нардепів, визначені рухом ЧЕСНО в рамках проекту «Фільтруй Раду!» – відкритість та підзвітність. Окремо висвітлимо політичну позицію народних обранців, починаючи із подій Майдану, і закінчуючи голосуванням за знакові для держави та суспільства законопроекти.

Готуючи матеріал, використовували інформацію з відкритих джерел: офіційний сайт Верховної Ради України, сайт руху ЧЕСНО,  публікації у ЗМІ, оприлюднений раніше аналіз роботи нардепів громадськими організаціями. А також обов’язково вивчили персональні сторінки в соцмережах, бо що пропустили ми, не пропустять викласти своїм френдам самі нардепи.

Законотворчість

Парламентар є суб’єктом законотворчої діяльності. Його головний обов’язок – дбати про інтереси держави та громадян, керуючись Конституцією та Законом України.

Наскільки працьовитими були львівські нардепи позначимо на діаграмі зареєстрованих законопроектів та постанов. І окремо виведемо скільки з них були ініційовані та подані нардепом, назвемо їх умовно «авторські» (співавторами можуть виступати і інші нардепи, – ЛП).

Відповідно до інформації на сайті ВРУ (rada.gov.ua) станом на 29.08.2014 р.

Варто зазначити, що І. Сех є головою комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Значну частину законодавчих ініціатив, поданих від І.Сех (зазначено на сайті ВРУ, – ЛП), становлять технічні постанови, які є висновками Комітету щодо результатів розгляду тих чи інших законопроектів. Тому подаємо інформацію лише про ті законопроекти/постанови, які подані за ініціативи самої І. Сех або, де вона співавторомдокументів, поданих її колегами.

Окрім того, в діаграмі, не зазначено інформацію про законотворчу діяльність Степана Кубіва, який склав депутатські повноваження в березні 2014 і перейшов на посаду голови Національного банку України.

Важливо відмітити, що згадані вище народні депутати об’єднались у Міжфракційне депутатське об’єднання «Львівщина». Це єдине за всі попередні шість скликань парламенту об’єднання, яке реально діяло і спільною командою представляло інтереси Львівської області. Нардепи регулярно проводили засідання МДО «Львівщина», на яких розглядали важливі проблеми в області, готували спільні заяви, звернення, запити, законопроекти.

Зміна політичної позиції

Одна з особливостей виборів до ВРУ 2012 року – це кампанія проти «тушок». Кандидати-мажоритарники та партії називали один одного потенційними політичними зрадниками та перебіжчиками, що могло в перспективі перешкодити створенню опозиційної більшості в новому парламенті проти режиму Януковича.

На щастя, більшість з побоювань не справдилось. Єдині узгоджені кандидати від демократичних сил, а також кандидати-самовисуванці стали членами опозиційних фракцій «Батьківщина», «Свобода» та «УДАР». Спірним залишається питання щодо позиції депутата Олега Канівця, який був висунутий партією ВО «Батьківщина», як єдиний узгоджений кандидат по виборчому округу №126 та переміг. Однак дуже швидко, через чотири місяці після присяги,  він написав заяву про вихід з фракції «Батьківщина», аргументуючи своє рішення внутрішньополітичною боротьбою в партії. Але в жодну іншу фракцію О. Канівець не вступав і на сьогодні є позафракційним.

Але, як показує практика, важливою є не так приналежність до тієї чи іншої фракції, а голосування за знакові законопроекти. А таких доленосних за останні два роки для нашої держави голосувань було безліч. Хто голосував «За» чи «Проти» Львівський портал розповість згодом  у продовженні матеріалу.

Відвідування та персональне голосування

Хронічні проблеми попередніх скликань парламенту – «кнопкодави» та прогульники, передались і VII cликанню. Щодо персонального голосування нардепи з Львівщини законослухняні, чого не скажеш про дисципліну. Найбільше прогулів у голови екологічного комітету І. Сех, яка попри критику громадськості понад п’ять місяців суміщала посаду народного депутата та голови Львівської облдержадміністрації. 

Відкритість та підзвітність 

Чи не найбільшою проблемою попередніх скликань було те, що український парламент банально перетворили на закрите акціонерне товариство. Армія народних обранців не соромлячись жила за кошти простих українців та користувалась чисельними пільгами. І при цьому більшість обранців не вважали за потрібне звітувати та оприлюднювати свої декларації.

Вже в перші 100 днів роботи парламенту VII скликання політичні сили та окремо кожен нардеп засвідчили наскільки вони є відкритими перед своїми виборцями. В рамках проекту «Фільтруй Раду!» рух ЧЕСНО попросив парламентарів надати інформацію про майно, використання коштів на депутатську діяльність, користування пільгами, інформацію про помічників-консультантів, адреси громадських приймалень.

Результати вразили – з 450 нардепів лише 189 відповіли хоча б на одне з трьох звернень ЧЕСНО. Постатейний опис використання коштів на депутатську діяльність взагалі надали 19 народних депутатів України, п’ять з них — мажоритарники Львівщини. Про майновий стан з відкритих джерел можна було дізнатись лише щодо 204 обранців. На загал лише двоє народних депутатів (!) дали взірцеву відповідь на запити громадського руху ЧЕСНО: депутат від фракції ВО «Батьківщина» Ігор Васюник (в.о.№117, Львів) та член депутатської групи «Суверенна європейська Україна» (на сьогодні) Степан Івахів (в.о. №21, Волинська обл.).

Щодо депутатів-мажоритарників з Львівщини, то лише 8 з 12 надали інформацію ЧЕСНО. Партія ВО «Свобода» відмовилась співпрацювати з рухом. Окрім того, представники УДАРу лише згодом погодились відкрити інформацію про своїх помічників.

Станом на 18 серпня 2014 року у відкритих джерелах (в т.ч. з персональних сторінок у соцмережах) доступна така інформація щодо нардепів з Львівщини: про майновий стан депутатів та адреси їх громадських приймалень. Не надали інформацію про помічників-консультантів п’ятеро нардепів із «Свободи»: Сех І., Михальчишин Ю., Блавацький М., Фаріон І. та Тягнибок А.

Згідно із інформацією з відкритих джерел звітували про роботу у форматі зустрічей з виборцями: Ілик Р., Хміль М., Фаріон І., Михальчишин Ю., Васюник І., Канівець О., Котеляк Л., Кубів С. Звіт про роботу в текстовому варіанті чи в форматі медіа-презентації оприлюднювали Гінка Я., Дубневич Я. Нардеп Васюник І. поширював серед виборців звіти у форматі газетного випуску та листівок.

Окрім того, ще одним критерієм відкритості та доступності можна вважати активну  присутність народних депутатів з Львівщини у соцмережах.

В продовженні матеріалу Львівського порталу «Народні депутати Львівщини: як вони працювали і що приховують» читачі зможуть дізнатись як народні депутати з Львівщини VII скликання голосували за ключові та доленосні для держави законопроекти, чи зрадили довіру своїх виборців.