Хто очолить Львівський національний університет імені Івана Франка, який вже рік живе самостійним життям, стане відомо через тиждень-півтора.
Наразі на посаду ректора вишу претендує два головних кандидата – декан філософського факультету, професор Володимир Мельник та
завідувач кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби, професор Маркіян Мальський.
Призначення ректора Франкового університету з нетерпінням чекають не лише педагогічно-трудовий колектив, а й студентська громада вишу. Адже відсутність очільника навчального закладу уже рік часу негативно відображається на його життєдіяльності.
«Зважаючи на те, які ми пережили політичні події в країні, час Майдану, то в цей період так само було не просто університету, бо немає керівника і виконувача обов’язків. Бо перший проректор лише фактично виконував обов’язки, а юридично був призначений лише новообраним міністром. Цей період був складний, було не просто. Але зараз настрій святковий, всі сподіваються, що періоду невизначеності прийде кінець», – зазначив у коментарі Львівському порталу заступник голови профкому, член мандатної комісії конференції трудового колективу університету Юліан Бек.
Його думку також поділяє й доцент кафедри політології Любомира Мандзій. «Відсутність ректора дуже відчувається на настроях колективу. В такій ситуації, яка спостерігається в країні, університет повинен мати очільника, бо мають відбуватись певні зміни, у фінансуванні зокрема, в кількості працівників, в процесах оптимізації. Тобто краще, щоб був керівник, який би ніс відповідальність», – наголосила Л.Мандзій.
Водночас голова профбюро студентів філософського факультету Андрій Ткачук зазначив Львівському порталу, що студенти з нетерпінням чекають стабілізації ситуації в університеті, а також очікують, що виш почне стрімко розвиватись. «Сьогодні ми повинні розуміти, що університет класичний, європейський мусить розвиватися в європейському напрямку. Студенти хочуть отримувати освіту, яку будуть поважати в Європі перш за все. Університет, який має величезну кількість років і авторитет, на сьогодні є не таким поважним в Європі, тому в першу чергу студенти звертали свою увагу на таку позицію претендента на ректора», – сказав він.
І ось настав той момент, коли нарешті трудовий колектив зібрався на засідання Конференції, аби обрати того претендента на посаду ректора, який, на їхню думку, зможе підняти рівень університету на новий якісний рівень.
Обрати свого ректора Франкового університету з першого разу не вдалося
Засідання Конференції трудового колективу щодо обрання кандидатури претендента на посаду ректора ЛНУ імені Івана Франка розпочалося вчора з 10 години ранку. Конференція традиційно почали спільним виконанням Гімну України, після чого присутні в актовій залі університету приступили до формування порядку денного. Відтак, делегати обрали президію, робочі органи, затвердили порядок денний та регламент конференції.
Претенденти на посаду ректора виступили із промовами, в яких основну увагу зосередили на ключових положеннях своїх передвиборчих програм, і відповіли на запитання делегатів.
Нагадаємо, до участі у виборах зголосилось семеро кандидатів – Андрій Бойко, Ярослав Гарасим, Михайло Зарічний, Маркіян Мальський, Володимир Мельник, Сергій Реверчук та Олексій Сухий. Останній зокрема, виступаючи перед трудовим колективом заявив, що знімається з виборів на користь Андрія Бойка. Відтак, своїх виборців він попросив підтримати під час голосування А.Бойка.
Після цього відбулося обговорення виступів претендентів. Сама процедура голосування розпочалася після 15 години.
Як розповіла у коментарі Львівському порталу доцент кафедри політології Любомира Мандзій, претендента на посаду ректора обирала делегація, яка складалася із 347 зареєстрованих осіб із 350 заявлених. За її словами, делегація представлена із науково-педагогічних працівників. Їхня кількість найбільша – 75%. Також у склад Конференції, яка обирала ректора, входили студенти – їхня кількість становила 15%, і до решти – 10% входила делегація інших працівників університету.
«Процедура обрання ректора університету передбачена статутом вишу. Крім того, іншим нормативним документом, яким користуємось під час обрання ректора, є Закон України «Про вищу освіту». Обирається претендент на посаду ректора, з яким міністр освіти має право укласти контракт. Для цього претендент має набрати більше 30% голосів. За результатами конференції, це може бути дві-три особи, а може не бути жодної. Тоді може відбутися другий тур голосування – дві особи, які наберуть найбільшу кількість голосів, буде винесено у бюлетені», – зазначила Л.Мандзій.
Водночас заступник голови профкому, член мандатної комісії конференції трудового колективу університету Юліан Бек у коментарі Львівському порталу зазначив, що такої великої кількості претендентів на посаду ректора не було віддавна.
«Давно вже такого не було, щоб на посаду ректора Франкового університету було сім претендентів. За період Незалежності це вперше», – наголосив він.
За словами Ю.Бека, всі кандидати на посаду ректора мали рівні шанси, бо більшість з них – це рівень декана, якого підтримує свій факультет.
Загалом процедура голосування за кандидатів на посаду ректора відбувалася таємно. Бюлетені із прізвищами претендентів роздрукували одразу ж у залі конференції. Там же ж обладнали кабінку для голосування та поставили одну велику урну, куди делегати відкрито кидали свої бюлетені. Голосування закрилось 16.45 год., після чого учасники Конференції прийняли рішення провести підрахунок голосів також безпосередньо у залі засідання, хоча спершу планувалось це робити у закритому режимі у приміщенні університетського музею.
Швиденько підрахувавши голоси, голова лічильної комісії оголосив результати, які виявились невтішними для присутніх, адже жоден з представлених кандидатів не набрав необхідних 30%.
Так, найбільше голосів під час виборів набрав Маркіян Мальський. За нього проголосувало 29,42% делегатів.
Трохи меншу підтримку отримав Володимир Мельник. Його кандидатуру підтримало 26,28% делегатів. За Андрія Бойка проголосувало 15,71% трудового колективу та студентів. Ярослава Герасима підтримало 12,85%, Михайла Зарічного – 12%. Сергій Ровенчак набрав найменшу кількість голосів – всього 6%.
Відтак, під час засідання Конференції вирішено не відкладати другий тур на інший час і перейти одразу ж до голосування. Як і вище зазначала Львівському порталу Любомира Мандзій, у бюлетені другого туру було обрано два претендента, які набрали найбільшу кількість голосів.
Це прізвища – Маркіяна Мальського та Володимира Мельника.
Більшість студентської громади «бачила» своїм ректором дипломата
Вибори головного претендента на посаду ректора вишу затягнулися до вечора. Але ці очікування результатів виборів ніщо, порівняно з тим, як обирали свого часу екс-ректора Івана Вакарчука. Кажуть очевидці цієї події, що засиділись тоді аж до 23 години. Однак така жертовність виправдалась – як відомо, Іван Вакарчук очолював університет Франка довгих 20 років.
Щодо вчорашніх виборів, то результати другого туру голосування для декого були очевидними, однак стали й розчаруванням для інших.
Як вдалось з’ясувати Львівському порталу в кулуарах вишу, більшість студентської громади «бачила» своїм ректором Маркіяна Мальського, натомість навчально-трудовий колектив не виявляв одностайності й надавав перевагу в симпатіях різним кандидатам (у першому турі). А згодом, вочевидь підтримав опонента Мальського.
Отож, за результатами другого туру, які оголосили близько 18.30 год., переміг Володимир Мельник. Він набрав 55,71% голосів.
Маркіяна Мальського підтримало 40,29% делегатів Конференції.
Після цього Конференція трудового колективу проголосувала за прийняття Рекомендації Міністерству освіти і науки України щодо кандидатур претендентів на посаду ректора – професорів Володимира Мельника та Маркіяна Мальського із зазначеними результатами голосування.
Насамкінець засідання Конференції його учасники вирішили подякувати першому проректорові університету Василю Височанському, який впродовж року виконував обов’язки ректора. Трудовий колектив гучно аплодував проректору, дякуючи таким чином йому за роботу. В.Височанський зі свого боку зазначив, що університет зробив свій вибір на майбутнє. «І надалі потрібно, щоб університет був єдиний», – додав він.
Закрилося засідання Конференції спільним виконанням студентського гімну.
Ректор-дипломат чи ректор-філософ?
Те, що думки трудового колективу розділились майже навпіл, показали результати голосування. Але усі вимоги та побажання як викладачів, так і студентів зводяться до двох ключових – ведення прозорої фінансово-господарської діяльності університету та підняття іміджу вишу. Про це вони неодноразово наголошували на зустрічах з усіма претендентами на посаду ректора, про це делегати говорили в день голосування. Простіше кажучи трудовий колектив університету хоче бачити не просто науковця та теоретика, а ефективного менеджера.
З однієї сторони В.Мельник має широкі зв’язки в українському освітньому та науковому середовищі, довгі роки очолює філософський факультет університету. Окрім того має нетривалий управлінський досвід управління на посаді заступника голови облдержадміністрації. У викладацькому середовищі університету В. Мельника називають креатурою колишнього ректора Івана Вакарчука та частини старої проректорської команди. Цілком можна припустити, в разі обрання Мельника ректором, частина з них збережуть свої посади.
Своєю чергою М. Мальський також має широкі зв’язки в освітньому та науковому середовищі України. Цінним також є його чималий досвід дипломатичної роботи на посаді Посла України в Польщі. Протягом чотирьох років М.Мальському вдалось перетворити підпорядковане йому відомство на одне з найпрогресивніших українських посольств. Відносини України та Польщі були організовані не лише на найвищому політичному рівні. Економічна співпраця обох країн в той час досягла свого найвищого рівня за всі роки незалежності України. При завершені дипломатичної каденції М. Мальського нагородили найвищою відзнакою президента Польщі – орденом «Командорський хрест» за видатний внесок в розвиток українсько-польських відносин.
Поряд з досконалим знанням потреб університету, успішний досвід налагодження політично-економічних відносин може неабияк допомогти М.Мальському розв’язати важливі проблеми університету. Окрім того, його контакти в дипломатичних колах усіх європейських країн та дружні відносини з провідними європейськими університетами дозволять підняти авторитет та імідж львівського вишу не лише в Україні, а й на міжнародній арені.
Так чи інакше, остаточне рішення на користь одного з претендентів прийматиме міністр освіти. Почути прізвище нового ректора франкового університету, ми зможемо вже за 10-12 днів.
Біографічні довідки обох кандидатів на посаду ректора Франкового університету та їх програми
Володимир Мельник (62 роки):
Філософ, кандидат філософських наук (Методологічні аспекти розвитку технічного знання в умовах посилюючої інтеграції науки, 1983), доцент (1985), доктор філософських наук (Філософія технікознавства: єдність гносеологічного і предметно-перетворювального, 1995), професор (1996).
Закінчив електрофізичний факультет Львівського політехнічного інституту (1974).
У 1974–76 – служба в армії.
З 1976–86 – старший лаборант, завідувач кабінету філософії, аспірант кафедри філософії, асистент, доцент кафедри філософії Львівського університету.
1986-1990 – заступник, завідувач відділу науки і навчальних закладів ОК КП України.
1990-1992 – доцент кафедри філософії Львівського університету.
1992-96 – докторант філософського факультету Київського університету.
1996-2002 – декан філософського факультету Львівського університету.
2002-2003 – заступник голови Львівської ОДА з гуманітарних і політико-правових питань.
З 2002 – завідувач кафедри теорії та історії культури.
2010 – Заслужений професор Університету.
З 2003 – декан філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Наукові інтереси: філософські проблеми науки, культури, техніки.
Кількість наукових праць – понад 200 наукових і навчально-методичних праць, у т.ч. 10 монографій та 7 підручників.
Під керівництвом проф. Мельника В.П. захищено 3 докторські та 11 кандидатських дисертацій.
Більш детально ознайомитися з його науковими доробками, а також з його програмою розвитку університету можна Тут.
Маркіян Мальський (60 років):
1977 р. – закінчив Львівський державний університет ім. Івана Франка, географічний факультет;
1983 р. – закінчив аспірантуру Львівського державного університету ім. Івана Франка, спеціальність «Економічна і соціальна географія».
Наукові ступені, вчені і почесні звання:
1983 р.– кандидат географічних наук («Територіальні економіко-екологічні проблеми природокористування і шляхи їх вирішення»);
1986 р.– доцент (кафедра економічної і соціальної географії Львівського державного університету ім. Івана Франка);
1995 р. – доктор економічних наук («Еколого-економічні основи розвитку територіальних господарських комплексів (проблеми і методології досліджень)»;
1997 р. – професор (кафедра міжнародних відносин і країнознавства Львівського державного університету ім. Івана Франка);
1998 р. – почесне звання «Народний Посол України»;
2009 р. – заслужений професор Львівського національного університету ім. Івана Франка;
2011 р. – дипломатичний ранг «Надзвичайний і Повноважний Посол України».
Трудова і професійна діяльність:
1993–до цього часу – завідувач кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби (до 2003 р.– кафедри політичної географії і країнознавства) Львівського національного університету ім. Івана Франка;
2010–2014 рр.– Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща;
1972–2010 рр.– студент, старший лаборант, заст. секретаря комітету комсомолу, аспірант, молодший науковий співробітник, викладач, доцент, професор,завідувач кафедри, декан (факультет міжнародних відносин) Львівського національного університету ім. Івана Франка;
1971-1972 рр. – учитель англійської мови Малоплавучанської ВШ Тернопільської області.
Гість-професор університетів Великої Британії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі, США, Швейцаріїї, Швеції. Організатор, модератор та учасник багатьох міжнародних конференцій, симпозіумів і нарад. Директор програми «Балтійський університет» (1993-2001 рр.). Лектор Женевського центру політики безпеки (1998-2000 рр.).
Голова спеціалізованої вченої ради на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук у Львівському національному університеті ім. Івана Франка (2007-2010 рр.). Член спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій в галузях економічних, географічних і політичних наук (1995-2010 рр.).
Відповідальний редактор Вісника Львівського національного університету ім. Івана Франка (серія «Міжнародні відносини»), член редколегії міжнародного журналу «Стратегічний огляд», Варшава.
Автор і співавтор понад 150-ти наукових і навчально-методичних праць в галузі міжнародних відносин, економіки та суспільно-економічної географії.
З програмою цього кандидата можна ознайомитися Тут.
Фото: Світлана РАДІШЕВСЬКА
Світлана РАДІШЕВСЬКА