Лише 14,4% населення міста при нездужанні звертаються до лікаря. Така тенденція зберігається у львів’ян всіх вікових категорій та не залежить від рівня середнього заробітку. Про це свідчать результати соціологічного дослідження якості життя у Львові, проведеного Інститутом міста, повідомляє Львівському порталу прес-служба ЛМР.
Результати дослідження також показують, що львів’яни, оцінюючи сферу охорони здоров’я у місті, дотримуються середніх оцінок, які потрапляють у діапазон 2,8 – 3,8(з максимальних 5-ти). Це означає, що більшість опитаних обирали варіанти відповідей «задоволені та незадоволені однаковою мірою» та «радше задоволені».
Найнижчу оцінку львів’яни поставили стану медичної інфраструктури (наявність необхідного медичного обладнання, достатність медикаментів тощо) – 2,79 із 5-ти максимальних. Також доволі низьким є рівень довіри до закладів охорони здоров’я (2,86) та задоволеність їхньою роботою – (2,8). Вищий рівень задоволеності мешканці висловили щодо якості медичних послуг – 3,37.
Загалом невисокими є й показники оцінювання власного стану здоров’я – він становить 3,49. Результати також показують, що рівень психологічного самопочуття загалом є дещо вищим, ніж фізичне самопочуття (3,78 та 3,19 відповідно) – в середньому мешканці рідко (від кілька разів на місяць до кілька разі на рік), але відчувають психологічний та фізичний дискомфорт.
Ведення здорового способу життя не є достатньо поширеним серед львів’ян. Середній показник становить – 3,16. Тому важливою є популяризація дотримання практик здорового способу життя серед населення.
Базових практик здорового способу життя дотримується майже кожен третій львів’янин — 29,3 % (під цими практиками розуміємо щоденні прогулянки на свіжому повітрі, сон більше 7 годин на добу, вживання необхідної кількості овочів та фруктів). Львів’яни надають перевагу щоденним прогулянкам на свіжому повітрі (62,3%), вживають багато овочів та фруктів (56,8%), сплять більше 7 годин на добу (38,9%).
Довідка
Дослідження проводилося в рамках проекту «Мистецтво врядування: звітність, відповідальність, прозорість» методом опитування «обличчя–до–обличчя». Вибіркова сукупність дослідження становить 2400 мешканців старше 18 років з усіх 6 адміністративних районів Львова. Похибка репрезентативності вибірки не перевищує 2%.
