За майже три з половиною роки президентства Віктора Януковича в Україні кількість протестних акцій збільшилася з 2305 виступів у 2010-му до 3636 у 2012 році
Зросла не тільки кількість протестів, але і їх географія і радикалізм, пише «Тиждень.ua».
За цей період, протестні акції проходили під різними приводами, але спільна риса більшості – переважна аполітичність на початку з поступовим доповненням політичних вимог.
Виступи в основному були локальними або територіально, або в розрізі соціальних груп, порушенням інтересів яких були викликані.
Багато протестів об´єднує бунт проти кричущої несправедливості, як це було у Врадіївці, в Миколаєві, Семиполках т.д., або захист своїх прав, як у Лисичанську, Первомайську, Чаусове, акції чорнобильців, мовні протести і т.д.
«Такі виступи переважно викликали співчутливе ставлення решти населення, однак без готовності активно підтримувати «чужі» інтереси. Саме це давало владі змогу «вирішувати проблеми в міру їх появи» й нейтралізувати протестні настрої, що хоч і притаманні, як засвідчують останні соціологічні дані, більшості українців (а понад третина взагалі готова взяти участь в акціях), однак украй фрагментовані у виявах. На відміну від, приміром, Болгарії, Туреччини, Бразилії чи Єгипту, де чинників для мобілізації сотень тисяч мітингувальників було не більше, ніж в Україні», – йдеться у статті.
Як повідомляли раніше «Коментарі», згідно із соціологічними дослідженнями, проведеними в травні цього року, 25,5% українців готові особисто брати участі в акціях протесту з тих чи інших питань, 36% не збираються брати участі у мітингах, ще 25% – швидше за все не будуть приєднуватися до таких дій.
