Донька Юрія Городянина-Лісовського (Горліс-Горського), автора книжки «Холодний Яр», Лариса (Леся) Янг візьме участь у перегляді та обговоренні документального фільму «Холодний Яр» у «Тюрмі на Лонцького». Під час зустрічі з молодіжною аудиторією вона презентує досі не публіковані світлини із родинного архіву та поділиться з присутніми планами щодо нового перевидання творів Юрія Горліс-Горського, а також увічнення пам’яті про батька у Львові, де зійшла його літературна зоря. Про це повідомляє прес-центр Центру досліджень визвольного руху.
Захід відбудеться цієї неділі, 3 березня, о 13 год у Національному музей-меморіалі «Тюрма на Лонцького» (вул. С. Бандери, 1).
Лариса Янг народилася 25 вересня 1946 року, коли її батьки Галина Талащук та Юрій Городянин-Лісовський перебували у таборі для переміщених осіб у Новому Ульмі (Німеччина). За кілька днів після народження Лариси батько зник за нез’ясованих обставин. Чимало років поклала Галина Талащук на те, щоб довідатися правду про смерть Горліс-Горського, у загибель котрого вона не хотіла вірити, як і в наклепи про його зраду ідеалам визволення України та співпрацю з радянською владою.
Інформацію про зумисне вбивство українського патріота і літератора вже аж на початку 1990-х років у листі до Галини Талащук (Гришко) підтвердив тодішній співробітник англійської спецслужби CIC Микола Мамонтов, котрому було про це відомо одразу після спільної операції, в якій були замішані англійські та радянські спецслужби. Однак копії документів, зібрані напередодні викрадення Горліс-Горським, його друзям вдалося-таки передати американській стороні, і за ними після розслідування було викрито злочинців, які, перебуваючи на службі в урядових еміграційних установах, засилали в Америку та Канаду комуністичних агентів замість осіб, папери яких нібито зникали.
Але ні смерть, ні наклепи на одного з яскравих представників української визвольної боротьби не зупинили праці життя Юрія Горліс-Горського, який продовжував жити у своїх книжках.
Нагадаємо, книга «Холодний Яр: спогади осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру» була уперше видана у Львові 1934 року за сприяння митрополита Андрея Шептицького та перевидана 1935 року коштом сотника Армії УНР Івана Зуба; третє видання роману здійснило видавництво «Рекорд» у 1937—1938 роках. У Нью-Йорку спогади Горліс-Горського видав його приятель Микола Сидор-Чарторийський 1961 року, у Лондоні вони побачили світ 1967 року. А в незалежній Україні їх двічі публікував письменник Роман Федорів у 1992 та 1994 роках. Наступні чотири перевидання здійснив засновник історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль, який проілюстрував книжки особистими фотографіями автора.
