Вибори 2012: досьє Романа Федишина

Львівський портал

|

«Львівський портал» та «Коментарі» в рамках проекту «Вибори-2012» презентують досьє кандидатів в народні депутати України по мажоритарних округах.

Біографія

Роман Степанович Федишин народився 18 червня 1969 року у Львові.

З 1976 по 1984 р. – навчався у Львівській СШ №2 . З третього класу займався гандболом, був запрошений в юнацьку збірну України і на навчання в 9 – 10 класах у Київський спортивний інтернат.

1986 р. – вступив на перший курс Запорізького індустріального інституту .

З 1987 р. по 1989 р. – служба в армії, виступав за гандбольні команди Одеського та Львівського СКА. Через травму спортивну кар`єру завершив 1989 р.

Перевівся на навчання у Львівський торгово-економічний інститут, який закінчив у 1993 році за спеціальністю-товарознавець.

У 1993 році очолив ТП «Шувар», яке сьогодні розвинулося в підприємство, де працює понад 400 осіб. Підприємство є лідером в Україні з організації управління ринку сільгосппродукції. Тут працює 1500 підприємців, створено 5000 робочих місць.

Депутат Львівської міської ради трьох скликань, вперше був обраний до міської ради у 2002 році.

З 2004 року Роман Федишин очолює комітет зі збуту сільськогосподарської продукції Національної сільськогосподарської Палати України. З 2005 року очолив Федерацію гандболу України у Львівській області.

У квітні 2009 р. обраний головою Програмної ради Міжнародної організації «Фундація гуртових ринків Центральної та Східної Європи».

Одружений. Виховує двох синів.

Політична діяльність

Публічною особою Роман Федишин став 2002 року, коли був вперше обраний  до міської ради по рідному Сихівському окрузі. 2005 року Федишин стає членом ВО «Батьківщина» і в наступній каденції вже входить до числа лідерів фракції у міській раді. Певний час він навіть очолював фракцію, однак незабаром залишив керівництво.

За час перебування у міській раді жодним відкритим скандалом Р.Федишин не запам’ятався.

Час випробування для нього, як і для багатьох бізнесменів, що прийшли в БЮТ, настав восени 2010 року під час місцевих виборів. Завдяки ворохобництву екс-очільника обласної організації БЮТ Івана Деньковича, втручанню певних органів виконавчої влади та бюрократичній невправності самих «бютівців» бажаний  результат таки був досягнутий – списки депутатів до міської та обласної рад Львова і області так і не зареєстрували, а крім того, ще й роздули скандал буцімто із підкупом члена ОВК, який мав зареєструвати список БЮТ.

Під час прем’єрства Тимошенко Федишин залишив БЮТ та пішов на вибори від Аграрної партії, хоча членом її не став. На цьогорічних парламентських виборах він знову є висуванцем Аграрної партії у 115 окрузі (Сихівський район Львова). Роман Федишин заздалегідь озвучив плани своєї майбутньої парламентської діяльності, пообіцявши у разі обрання зосередити зусилля на вирішенні проблем села та розширенні прав місцевого самоврядування.

Бізнес

Майже весь бізнес Федишина — це ринок «Шувар». Розпочавши у 1993 році з невеликої крамниці, в якій працювали 8 осіб, «Шувар» перетворився на одне з найбільших підприємств гуртової торгівлі в Україні площею 12 га та мільйонними оборотами. А його досвід був покладений в основу програми розвитку регіональних оптових ринків по всій Україні. Закон про гуртові ринки сільгосппродукції ухвалили 2009 року, а з наступного року розпочалося їх будівництво. Зараз такі ринки вже діють у Києві та Донецьку , а загалом цього року їх має бути вже 6.

Окрім контрольного пакета в «Шуварі» Федишин володіє низкою дочірніх підприємств, що в різний спосіб обслуговують ринок.

Водночас видання «Конкретика» пише, що 2009 року бізнесмен хотів продати 20% капіталу товариства — було підготовлено презентацію, яку він провів на одному з форумів, присвячених гуртовим ринкам.  Цю частку Федишин оцінив у 460 млн. грн. Однак незабаром було ухвалено закон про гуртові ринки, відтак продаж став неактуальний. А після того, як «Шувар» отримав відповідну ліцензію, то підприємець вирішив просувати бізнес і на Київ.

Федишин має 40% капіталу компанії, створеної для будівництва та управлінням київським гуртовим  ринком «Столичний» – проекту вартістю понад 1 мільярд гривень.

Його постійно називають серед найбільш заможних підприємців Львівщини. В одному з останніх рейтингів його статки оцінили в 16 мільйонів доларів.

Скандали

Чи не єдиним гучним скандалом довкола Романа Федишина став замах на нього у жовтні 2006 року, коли спрацював вибуховий пристрій під джипом бізнесмена. Сам підприємець відбувся незначним пораненням ноги, керівник його служби охорони зазнав 14 поранень. Загинула випадкова перехожа – 14-річна онука директора обласного архіву Марічка Куцинда.

Ось як описав цю подію сам Федишин у розмові з кореспондентом газети «Високий Замок»: «Того ранку забрав автомобіль, – до речі, ніколи не користувався послугами охоронців і завжди сам сідав за кермо, – і о 7 годині 40 хвилин під’їхав під офіс. Залишив машину й закрився у власному кабінеті. Роблю це щоранку, щоб спокійно спланувати робочий день. Десять хвилин по восьмій мені зателефонував наш водій, який їздить на «четвірці». Він сказав, що у моєму автомобілі спрацювала сигналізація, а під її днищем він бачив якийсь незрозумілий предмет. Я вийшов на вулицю, справді під машиною побачив якусь незрозумілу річ. Зателефонував начальнику охорони ринку. Через кілька хвилин він підійшов, наблизився до машини, зазирнув під неї і сказав, що там таки щось є. Коли він відходив від машини, а я наближався до нього, пролунав вибух. Я був десь у п’яти метрах від автомобіля».

Слідство встановило, що замовником цього вибуху був один зі співвласників «Шувару» Володимир Панасенко, який, як твердять правоохоронці, хотів усунути Федишина від керівництва і зайняти його місце. Таке твердження слідства ґрунтується на показах одного із учасників замаху – Олександра Рудого, який, як писали львівські медіа, змінював свої покази чотири рази за час слідства і на суді сказав, що його дуже били. Те ж саме сказав і ще один виконавець – Олександр Єгорушкін. Однак заяви на суді нічого нового не внесли – Рудий визнав, що його найняв Панасенко і як наслідок – Панасенку присудили довічне ув’язнення, Рудому – 12 років, а Єгорушкіну – 14 років тюрми.

Олександр  Рудий за даними ЗМІ є однокласником Федишина, а Панасенко довгий час займав відповідальні посади на ринку.

Цитати

Про потребу захисту підприємців:

«Нам, підприємцям, треба думати не лише про розвиток бізнесу, а й про те, як зробити наше місто безпечним. Бо влада не в змозі цього зробити. Ми в найкоротший термін підготуємо законодавчі пропозиції, які мають зробити життя українців безпечнішим. Я розпочав свій бізнес у 1991 році, коли ще навчався у Львівському торгово-економічному інституті. Почав з того, що поставив на Сихові кілька фруктових та овочевих яток. Підприємці мого покоління пережили страшні часи становлення бізнесу, які я називаю роками смути. Це 1993 – 1997 роки. Я б не хотів, щоб мої діти пережили такі ж часи. Переконаний: сьогодні в державі кояться речі, які повертають нас до страшного минулого».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *