«Львівський портал» та «Коментарі» в рамках проекту «Вибори-2012» презентують досьє потенційних кандидатів в народні депутати України по мажоритарних округах.
Біографія
Степан Кубів народився 9 березня 1962 року у селі Мшанець (Переможне) Зборівського району Тернопільської області.
1984 року закінчив математичний факультет Львівського державного університету. Далі продовжив кар’єру як комсомольський функціонер.
1984-1990 – секретар комітету комсомолу Львівського державного університету імені Івана Франка, завідувач організаційного відділу обкому комсомолу, завідувач відділу наукової і студентської молоді обкому комсомолу.
У часи перебудови він був секретарем обласної координаційної ради Науково-технічної творчої молоді, член Вченої ради Львівського державного університету імені Івана Франка, заступник голови координаційної ради при Львівському облвиконкомі з питань науково-технічної творчості молоді, член ревізійної комісії ЦК ЛКСМУ. 1990 – 1991 – завідувач сектору Львівського обласного штабу студентських загонів.
1991-1994 – заступник директора, а потім директор з науково-технічної творчості та нових форм господарювання Львівського обласного молодіжного науково-економічного об’єднання “Студентський Львів”. 1994 – директор спільного науково-виробничого підприємства “Студентський Львів” при Львівському облвиконкомі.
З 1994 – перейшов на роботу в банківську сферу. Працював на різних посадах в АТ “ЗУКБ”: від спеціаліста планово-економічного відділу до в. о. голови правління АТ “ЗУКБ”.
2000-2008 – голова правління ВАТ “КРЕДОБАНК” (у 2000 році банк мав назву АТ “ЗУКБ”, 2003-2005 – ВАТ «Кредит банк».
З 2006 – по даний час — депутат Львівської обласної ради. Вперше балотувався за списком “Нашої України”, вдруге у 2010 році — уже від “Фронту змін”.
З 2008 – по даний час – доцент (за сумісництвом) НУ “Львівська політехніка”, кафедра маркетингу і логістики. З 2010 по даний час – член наглядової ради банку “Львів”.
З 2010 по даний час – голова обласної організації “Фронт Змін”.
Член ради Торгово-промислової палати України. Співзасновник Мистецького фонду імені Данила Галицького.
Одружений, виховує дочку.
Політична діяльність
Свою громадсько-політичну кар`єру С.Кубів розпочав у комсомолі, де працював на різних посадах з 1984 по 1990 рік. Як на ті часи, він зробив непогану кар`єру, дійшовши до члена ревізійної комісії ЦК ЛКСМУ. Саме в той час він познаймився із тодішніми комсомольськими функціонерами Сергієм Тігіпком та Олександром Шлапаком. Останній зокрема, був першим секретарем Львівського обкому комсомолу і мав славу ліберального та врівноваженого керівника, який збирав біля себе активну молодь. Це знайомство дало свої результати пізніше, коли Кубів перейшов працювати в банківський бізнес, де вже активно працювали екс-комсомольці Тігіпко та Шлапак, створюючи «Приватбанк».
У певному сенсі політичною стала діяльність Кубіва на чолі “Кредит банку”, який між 2002-2004 роками став мішенню для тодішнього керівництва ДПА у Львівській області на чолі з Сергієм Медведчуком братом керівника АП Віктора Медведчука. Тоді Кубіву довелося дізнатися, що таке владний пресинг у дії — переважно надумані звинувачення у несплаті податків, кримінальні справи, маски-шоу в офісі та гучні заяви у пресі. Врешті не можна не відзначити, що клопоти банку з податковою могли бути пов`язані з тим, що керівником його першої філії був Богдан Дубас — депутат Львівської облради і очільник комісії, що розслідувала діяльність ДПА у Львівській області. Саме через цю філію тоді проходили чи не найбільші фінансові потоки установи і дехто з керівництва податкової міг бути зацікавлений в тому, щоби поставити банкіра-депутата на місце.
Однак все це закінчилося одразу ж після Помаранчевої революції, а невдовзі один із підлеглих Кубіва став на чолі податкової міста Львова, а ще кілька також перейшли працювати у фіскальне відомство. Той же Богдан Дубас також пішов на підвищення — за активну роботу у виборчому штабі Ющенка його призначили керувати Державною іпотечною установою.
Кубів залишив посаду в банку у вересні 2008 року, через кілька місяців після того, як новим інвестором став найбільший польський банк PKO S.A. Відтоді офіційно працює у НУ «Львівська політехніка», в якому здобув другу освіту економіста і захистив кандидатську дисертацію. За деякий час Кубів увійшов до Наглядової ради банку «Львів», що його контролюють ісландські бізнесмени.
Крім того, в 2010 році Кубів нарешті вирішив спробувати себе в реальній публічній політиці і висунув свою кандидатуру на виборах мера Львова. Млинець не став надто глевким, адже він посів 5 місце серед усіх кандидатів, набравши понад 14 тисяч голосів. Єдиною «темною конячкою», що випередила Кубіва, став висуванець «Свободи» Юрій Михальчишин, тоді як решту – мера Андрія Садового, лідера львівських «регіоналів» Петра Писарчука та депутата міської ради Гірняка – сміливо можна зараховувати до важковаговиків тодішнього львівського політикуму.
У другій каденції депутатська діяльність Кубіва набула виразно опозиційних риторики та практики. Саме він став одним з головних ініціаторів висловлення недовіри чинному голові Львівської ОДА Михайлові Костюку. Крім того, завдяки позиції Кубіва, цей процес відбувся у межах чинних процесуальних норм – спочатку звіт, а потім оцінка роботи, що дало міцні підвалини юридичній стороні недовіри. Відтак прокуратура, яку важко запідозрити у симпатіях до обласної ради, поки не знайшла приводів вносити протест на це рішення.
Щодо інших аспектів громадської діяльності, то Кубів «засвітився» у Мистецькому фонді Данила Галицького, учасники якого займаються як суто науковою діяльністю, так і популяризацією постаті цього монарха. Особливі зусилля фонд спрямовує на пошуки корони Данила – дещо сумнівної історії, що вже встигла набути міфологічних рис, за прикладом скарбів Полуботка чи бібліотеки Ярослава Мудрого.
Бізнес
Кубів легальний мільйонер. У декларації, котру заповнив на прохання телеканалу ZIK минулого року, Кубів зазначив, що сукупний дохід за 2009-10 роки склав 1, 8 млн грн., з яких 1,26 млн грн. – заробітна платня. У тому ж документі зазначив, що працював головним радником комерційної структури з питань фінансів, а на час заповнення декларації очолював ГО «Фронт змін».
Скандали
З лютого 2003 року податкова порушила кілька справ проти працівників банку, очолюваного Кубовим, за ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах, незважаючи на те, що незадовго до того суд визнав рацію банку. Тоді йшлося про те, що буцім банкіри створювали схеми, за якими банк реалізував податкове майно за кредитами боржників і відмивав кошти через списання боргів дебіторів. Керівництво банку регулярно спростовувало ці повідомленні. Апогей конфлікту настав восени того ж року, коли головний податківець Львівщини Сергій Медведчук на прес-конференції заявив, що йому з приводу кількох підприємств з Львівської області, в тому числі й «Кредит банку», телефоном погрожував лідер «Нашої України» Віктор Ющенко.
Медведчук заявив на прес-конференції, що на трьох підприємствах — НПК «Галичина», «Орлан-транс» (належала тоді Євгену Червоненку) та «Кредит банк Україна» було виявлено порушень на 200 мільйонів гривень – на той час майже 50 млн доларів США. Тоді ж Медвдечук повідомив, що незабаром буде порушено кримінальну справу і проти керівництва банку, але так і не оприлюднив подробиць.
Ще один скандал навколо установи, що нею керував Кубів, вигулькнув уже після Помаранчевої революції — навесні 2008 року. 11 квітня працівники податкової міліції захопили офіс київської філії «Кредобанку», закрили в ньому персонал банку і його клієнтів, відключили їхні телефони і не випускали нікого, поки не провели вилучення документів. За даними прес-служби банку, «озброєні вогнепальною зброєю і вдягнені в маски працівники податкової міліції заблокували роботу філії, не впускаючи нікого в приміщення і не даючи працівникам і клієнтам проводити платежі». Тоді податківці вилучили документи з розрахунково-касової діяльності філії за 2006-2008 роки. Як зазначили у податковій, що атака «Кредобанку» – це боротьба з протизаконною конвертацією грошей.
Цитати
Про працездатність депутатів Львівської міськради:
«Дивіться, що вони зараз роблять?! 28 жовтня проводять сесію міської ради, буде дуже багато питань – вони написали 178, а є й пункт «Різне», і там може буде також зі сто пунктів. Більшість – це питання землі, комуналки, оренди і пільг. Я звернуся до депутатів діючої ради: схаменіться! Ви й так ніде не працювали останні чотири роки, покажіть декларації людям, коли ви йдете в округи, покажіть, за що ви жили і що маєте сьогодні. Верховенство права і публічність дозволить збалансувати владу. Влада має бути відкрита і не кулуарна».
Про схильність губернатора до ігор:
«Костюк мав би сьогодні прозвітувати, а не підставляти людей. Не треба придумувати ровера. Стратегія розвитку Львівщини була затверджена в цій залі, її просто потрібно було модифікувати і підставити під певні економічні чинники. Звертаюсь до пана Костюка: є розпорядження робити тиск на бізнес. Не грайтеся і не використовуйте методи, які були до 2004 року. Якщо не зупинитесь, наступна сесія буде присвячена конкретним прізвищам і фактам. Ми за компроміс, але ви жодного кроку не зробили нам назустріч. Шкода, що ви не прозвітували, але ви побачили, що ми досконало володіємо економічними показниками розвитку області».
Львівський портал