Останні п’ять років країна живе в очікуванні футбольного чемпіонату. Саме ця подія, за запевненнями чиновників, повинна була різко прискорити розвиток вітчизняної економіки і залучити в країну додатковий інвестиційний ресурс. Реалії ж виявилися вельми плачевними: підготовка інфраструктури до Євро-2012 практично повністю лягла на бюджет, тобто на плечі рядових платників податків. А економіка в цілому не отримала жодних додаткових можливостей, які дали б можливість мінімізувати вплив світової кризи. Зате майбутнє футбольне свято на повну відіграли для себе наближені до влади бізнес-структури, що в рази розширили для себе доступ до освоєння бюджетних коштів і офіційних преференцій. А також окремі представники влади, котрі вдало вибудували на футбольній темі власні піар-компанії.
На сувенірах зароблять лише пірати
Одяг з атрибутикою Євро–2012, а також різноманітні сувеніри із зображеннями близнят-талісманів Славека і Славка розкуповуються уболівальниками нині вельми жваво.Щоправда, пошуки товарів із євросимволікою частіше приводять не до ліцензованих продавців (магазини «Інтертоп», Adidas), а до піратів, яких поки що не дуже щемлять правоохоронні органи. Піратська продукція коштує удвічі, а то і втричі-вчетверо дешевше, якщо розкладка з нелегальним крамом розміщена не в центрі міста, а десь на ринку в спальному районі. Ця обставина вже змусила ліцензіатів знизити ціни на 20% на окремі товари, тоді як нелегальний продукт із наближенням чемпіонату, навпаки, дорожчає.
«Мертві» туристичні маршрути
Розробкою туристичних маршрутів спеціально під Євро–2012 протягом останніх років займалися всі, кому не лінь: і Мінкультури, і профільні главки при адміністраціях міст-учасників чемпіонату, і уповноважені держслужби. Якість пропозицій від цього не виграла — закордонні гості на більшість із них, особливо в Донецьку, ніколи не поведуться. А якщо і поведуться, то обов’язково пошкодують. Чого тільки варта пропозиція для європейських фанатів футболу відправитися в тур «Василь Стус і Алла Горська на Донеччині» (чи кожному українцеві про щось говорить ім’я Горської?), або відкрити для себе батьківщину композитора Прокоф’єва — село, здатне більше вразити гостей країни старими хатами і канавами, ніж здивувати експозицією музею і красою храму. Тим часом дійсно презентабельні для іноземців туристичні маршрути можна перерахувати по пальцях.
Дешево і незаконно
Протягом усього часу підготовки до чемпіонату влада посилено імітувала боротьбу з проституцією, доки справа не закінчилася фарсом. У січні парламент провалив ініціативу Кабміну уп’ятеро підвищити штраф за зайняття першою найдавнішою, що зараз становить 170 грн. Доречно зауважити, що при ціні години задоволень від 200 до 1,5 тис. грн. це погоди не зробило б. Тим паче, що врешті-решт витрати все одно лягли б на клієнта. Втім, і серйозних спроб легалізувати цей сектор сфери послуг також ніхто не робив. У результаті він залишився в рамках корупційного поля: формально заборонений, насправді — загальнодоступний і неоподатковуваний. Інтернет пістрявить професійно зробленими «магазинами», де можна замовити повію на будь-який смак і гаманець. Причому ці сайти нерідко мають англомовну версію, а в базах все більше анкет панянок-поліглотів. Всілякі ескорт-сервіси також активно шукають працівниць зі знанням кількох мов і підвищеним рівнем інтелекту. Отже, українська секс-індустрія зустріне фанатів якісними і дешевими, хоч і не цілком безпечними послугами. Втім, якщо врахувати, що забезпечити приймаючі Євро міста від бродячих собак влада намагається шляхом відстрілу, краще залишити все, як є.
Чого не зробили до Євро-2012
Спорт-бари так само важко знайти. До Євро–2012 відкрилося безліч барів, оснащених телевізорами і проекторами, де можна дивитися трансляції матчів великими компаніями. Проте іноземним фанатам знайти їх буде нелегко. Ще важче — забронювати столик: заклади, що відкрилися за останні місяці, до більшості путівників не увійшли і про свою рекламу для інтуристів теж поки що не поклопоталися.
Туалетів, як і раніше, немає. Більшість міст, що приймають чемпіонат, схоже, не збираються займатися розв’язанням цього делікатного питання. Найбільше, що планується — встановлення додаткових пластикових контейнерів для справляння потреби біля об’єктів Євро–2012 (аеропорт, стадіон та ін.). Таку позицію зайняли у Харкові та Львові, де з 20 громадських убиралень сьогодні працюють десять. Для столиці пообіцяли 400 нових клозетів, але поки що встановили лише 30 пластикових будок, тимчасово підключених до каналізації. Зате в Донецьку шиканули на повну — тут вирішили, що обійдуться п’ятьма (!), зате дуже дорогими і навороченими пересувними туалетами.
Вулиці досі не підписали англійською. Тільки у Донецьку встигли зробити написи вулиць двома мовами. У Києві і Харкові вуличні покажчики, як і раніше, лишаються без перекладу. Можна сказати, що відзначився Львів — тут уже підписали вулиці двома мовами, встановили щити-орієнтири. Ось тільки цікаво, чи зрозуміють зарубіжні гості скорочення vul., що стало загальновживаним в Україні. замість звичного для них st. (від слова street) — сприйняття цього іноземцями ніхто не перевіряв.
Міліціонери і лікарі так і не заговорили англійською. За п’ять років правоохоронці і медики так і не змогли вивчити іноземну мову. Дирекція Євро–2012 розв’язала цю проблему дешево і сердито — спілкуватимуться з уболівальниками приставлені до них волонтери.
Про туристичну міліцію забули. Торік влада обіцяла створити структуру, що контролюватиме якість надання послуг туроператорами і турагентствами, а також сервіс, який забезпечують екскурсоводи. Тим часом безліч іноземців уже встигли повною мірою насолодитися сервісом українських турагентств і стати жертвами компаній-шахраїв, а обіцяної турміліції досі немає.
Ласі шматочки періоду «постєвро»
Під чемпіонат Європи з футболу відразу в кількох містах (Київ, Донецьк, Харків) заговорили про необхідність створення муніципальних таксі, які обслуговуватимуть туристів, що приїдуть на Євро–1012. Далі за всіх пішов Київ, де аеропорт «Бориспіль» уже віддали на обслуговування новому операторові Sky Taxi. І навіть за казенний рахунок куплено в лізинг частину зі 110 автомобілів Hyundai Sonata. Проте в майбутньому ці служби таксі навряд чи будуть потрібні містам. А значить, хтось недалекий від влади зможе прибрати їх до рук за порівняно невелику суму.
Аналогічна ситуація і з туристичними автобусами й автобусами-шатлами — їх передбачається до Євро купити 400 штук. Проте є великі сумніви, що вони знадобляться в такій кількості й після чемпіонату.
Ще один момент — це інформаційні центри для туристів. Про необхідність їх створення (і навіть про створення) говорять і в Донецьку, і Києві, і у Львові. Що примітно, експерти відзначають — у столиці для їх створення планувалося виділяти земельні ділянки, тоді як у світовій практиці в таких випадках зазвичай на період заходу орендують приміщення. З іншого боку, не можна ж орендовані приміщення після Євро роздати за безцінь, а власні приміщення чи тим більше ділянки землі в центрі — можна. А інформаційні стенди, які планується поставити по всьому місту, після чемпіонату благополучно перетворяться на звичайні рекламні площі.
Фото: Львівський портал
Юрій Щербина, Коментарі