Попри те, що ще зовсім недавно — перед виборами — бургомістр Андрій Садовий обіцяв
львів’янам, що без згоди мешканців асфальтний завод у промзоні Рясне не будуватимуть,
попри те, що кандидати в депутати обіцяли, що думка мешканців буде вирішальною,
та попри сотні підписів жителів Рясного
ПРОТИ будівництва — установку для виробництва асфальту вже змонтували, а
майже всі необхідні документи для її експлуатації отримали.
«Ми б хотіли, щоби завод запрацював вже у кінці травня.
Однак установка запрацює лише після отримання всіх дозволів», — розповів
технічний консультант компанії ТзОВ
«Онур Конструкціон Інтернешнл» Богдан Підгайний журналісту «Ратуші», демонструючи
вже змонтовану установку з виробництва асфальту за адресою:
вул.Шевченка, 323-337.
Установка свіжопофарбована. Поблизу неї, як і неподалік
адміністративних корпусів, висаджені квіти, газони, засіяні травою. Робота тут кипить — каток втрамбовує землю,
яку планують заасфальтувати, одна за одною в’їжджають вантажівки — адже тут вже
сьогодні складають необхідні для будівництва дороги компоненти.
На території метушаться, здебільшого, українці — як пояснив
Богдан Підгайний, на Львівщині на турецьку фірму сьогодні працює близько 150
турків та 600 українців. Оглядаючи виробничу базу, помічаю, що дме західний
вітер — до центру міста. Саме цього вітру побоюються екологи. Адже саме західні
вітри, які переважають у Львові, і понесуть онконебезпечні викиди підприємства
до центру міста і зроблять викиди асфальтного заводу проблемою не лише
ряснянців, як це звикли сприймати, але і
проблемою всього міста, передовсім мешканців центру, адже викиди осідатимуть у
природній ямі.
Натомість Богдан Підгайний своєї гордості від того, як
обладнали базу з виробництва асфальту у промзоні «Рясне-2», не приховує: «Я все
життя робив дороги, однак лише тепер став справжнім дорожником — маю чим та на
чому працювати», — запевняє він, демонструючи спочатку охайну територію та установку з
виробництва асфальту турецької фірми, і відразу ж після цього охоче показує
асфальтний завод шляхо-ремонтного підприємства, що розміщений за декілька
десятків метрів від бази турецьких дорожників. Вітчизняна «установка» — якщо
можна так назвати кілька заляпаних асфальтом ємностей, що стоять тут без діла,
— наче навмисне розміщена поруч, щоби
рекламувати обладнання турків.
За словами технічного консультанта ТзОВ «Онур Конструкціон
Інтернешнл», асфальтну установку, яку встановили на виробничій базі турецької
фірми, привезли з м. Корець Рівненської області, де вона пропрацювала три
роки. Перед встановленням установку
підфарбували, провели ревізію та ремонт.
«У Львові установка, потужність якої становить 220 тонн на
годину, розташована для виконання
великого обсягу робіт, пов’язаних з підготовкою
до Євро-2012», — сказав пан Підгайний. За його словами, після Євро
можливі три варіанти розвитку подій, в залежності від обсягів замовлень для
турецької компанії: установка або залишиться у Львові, або її замінять на менш
потужну, або ж і взагалі заберуть. «Монтаж та демонтаж цієї установки триває 2-3 тижні», —каже він. Та попри
запевнення Богдана Підгайного про те, що установка, можливо, тимчасова, дозволи
все ж отримують для встановлення об’єкта з виробництва асфальту, що діятиме
тривалий період, а не рік чи два.
За інформацією державної екологічної інспекції, необхідні
документи для встановлення установки мобільного технологічного обладнання
виробничої бази для виготовлення компонентів з ремонту та виробництва
автомобільних доріг у фірми вже є — позитивний висновок екологічної
експертизи вони вже отримали. Окрім
цього, як повідомив Богдан Підгайний,
сьогодні у фірми вже є МАЙЖЕ ВСІ необхідні дозволи — від СЕС, пожежників,
енергозбереження, тож уже найближчим часом вони сподіваються отримати дозвіл на
експлуатацію обладнання.
Натомість, за словами керівника неурядової організації «Бюро
екологічних розслідувань» Дмитра Скрильнікова, екологів той факт, що ТзОВ «Онур
Конструкціон Інтернешнл» отримав позитивний висновок екоекспертизи, м’яко
кажучи, здивував. «Згідно з процедурою оцінки впливу на навколишнє середовище,
першим етапом є публікація заяви про наміри, де зазначаються основні параметри
потенційного будівництва, а внизу заяви вказують контактну інформацію, щоби зацікавлені особи могли ознайомитися з документацією щодо майбутнього
будівництва та подати свої зауваження.
Наступний етап — проводяться громадські слухання. А результати обговорення
враховують у розділі «Оцінка впливів на навколишнє середовище» та проектній документації майбутнього будівництва. Лише після проходження всіх цих етапів
публікують заяву про екологічні наслідки, що є підсумковим документом. Ця заява
публікується перед подачею на державну екологічну експертизу. І саме під час
проведення екологічної експертизи мали б перевірити, чи дотримані всі ці
вимоги. Тому щонайменше дивно, що заява про наміри була опублікована 16 грудня
, а заява про наслідки — 20 грудня 2010 року», — каже Дмитро Скрильніков. Тобто
фактично виходить, що, дізнавшись про майбутнє будівництво 16 грудня, громадськість мала б ознайомитися з проектом,
подати свої зауваження, обговорити майбутнє будівництво на громадських
слуханнях, про які, до слова, мали б попередньо повідомити у ЗМІ, розробники
мали б врахувати пропозиції громади у проектній документації… і все це за 4
дні, адже вже 20 грудня у газеті було опубліковано заяву про наслідки. Цікаво, що, за словами
Дмитра Скрильнікова, така ж «чудо-оперативність» з отриманням погоджень була і
під час оформлення документації на містобудівне обґрунтування — тоді документи
по містобудівному обґрунтуванні фірма теж отримала впродовж декількох днів(!).
Яким чином була врахована думка львівської громадськості
перед отриманням висновків екологічної експертизи, «Ратуша» запитала Богдана
Підгайного. Втім він відповісти на це запитання не зміг: «Обговорення буде, якщо цього вимагає діюче
законодавство України», — сказав представник ОНУР. Хоча фахівець, що вже не перший рік працює в
цій галузі, мав би добре знати законодавство і мав би розуміти, що обговорення
мали провести ДО отримання позитивного висновку екологічної експертизи, а не
ПІСЛЯ його отримання, коли завод от-от запрацює. Втім, як це не дивно, турецька
фірма його отримала: «Навіть в попередньому висновку екологічної експертизи,
який надавало Державне управління охорони навколишнього природного середовища у
Львівській області, зазначено, що відсутні матеріали обговорення громадськості.
Загалом наше управління тут, у Львові (як це видно з висновку екологічної експертизи)
дало досить критичну оцінку і перерахувало чимало зауважень до документації,
яку подав ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл». Але зараз існує практика, що на
місцях управління подають лише попередні висновки (проект висновку), а вже
остаточний висновок їм дають у Києві в Мінприроди. Звісно, напевно стверджувати
я не можу, та виглядає так, що Київ проблеми атмосферного повітря Львова не
дуже хвилюють», — висловив здогад керівник неурядової організації.
Водночас Дмитро Скрильніков пригадує, що завод з виробництва
асфальту компанії ОНУР вже мав «певні труднощі» з екологічним законодавством у
Пустомитах: «СЕС вже давно видавала припис про припинення діяльності
Пустомитівського заводу ОНУР — адже там, при виробництві асфальту виявили
очевидне перевищення допустимих викидів (це попри те, що в Пустомитах
потужність заводу значно менша). «Та завод, не зважаючи на це, працював і
працює й тепер», — каже громадський діяч і додає: «Екологи не проти діяльності
ОНУР — фірма може збудувати такий завод за межами Львова, де він не буде
становити загрози для величезної кількості мешканців, тим більше, що у них є
ділянки доріг, які вони ремонтуватимуть за межами Львова. Натомість будуючи
завод у Львові, кошти на довіз асфальту фірма економитиме за рахунок здоров’я
львів’ян».
Депутат Львівської
міської ради від ВО «Свобода» Андрій Хомицький пообіцяв: вимагатиме провести
громадські слухання щодо будівництва заводу: «Зараз готується звернення на ім’я
міського голови, де я вимагатиму, щоби провели громадські слухання». За словами
депутата, звернення прозвучить на найближчому засіданні сесії міськради.
Разом з тим керівник фракції ВО «Свобода» Руслан
Кошулинський пообіцяв найближчим часом провести громадське обговорення цього
питання: «Найближчим часом ми обговоримо це питання з нашим
депутатом-мажоритарником і проведемо зустріч з представниками заводу та
мешканцями району, щоби почути їхню думку». А от екологи наполягають: радитися
мають не лише з ряснянцями, але й з громадою Львова загалом, адже викиди
заводу, рознесені вітром, якщо він все ж запрацює, стосуватимуться всіх.
Наталя ГОРБАНЬ, "Ратуша"
Наталя ГОРБАНЬ, "Ратуша"