Віднедавна суттєво збільшилася кількість повідомлень про
замінування. Скажімо, якщо впродовж минулого року на Львівщині анонімних
дзвінків щодо замінувань об’єктів було 5, то цього, впродовж півтора місяця
дзвонили вже тричі.
Як повідомив «Ратушу» керівник центру громадських зв’язків
ГУ УМВСУ у Львівській області Денис Харчук, всі три повідомлення виявилися
злими жартами. Втім, такий «гумор» для жартувальників так просто не минеться —
на них чекає кримінальна відповідальність, окрім того, доведеться
відшкодовувати державі витрати на перевірку повідомлення, до слова, йдеться про
десятки тисяч гривень.
«Мінують» п’яниці, психічно нездорові та школярі
На те, що такі жарти не матимуть наслідків, аноніми
сподіваються даремно. Адже, за статистикою, у 80—90% випадків, працівники МВС
усе-таки встановлюють особу, яка повідомила про замінування. «Цього року було
три повідомлення щодо замінування. Усіх винних осіб встановили. Зокрема, було
повідомлення щодо закладеної вибухівки у школі в Новому Роздолі. Як виявилося,
про це повідомив один із учнів, який не вивчив уроків і таким чином намагався
не піти до школи. Нині до відповідальності притягують його батьків, оскільки
йдеться про неповнолітнього. Ще одне анонімне повідомлення цього річ ми
отримали від чоловіка, що попередив, що начебто „наступного дня у львівських
трамваях готуються безчинства”. На щастя, особу, яка телефонувала, вирахували
дуже оперативно, її затримали та допитали, тож не довелося обстежувати трамваї.
Чоловік зізнався, що насправді, подав неправдиву інформацію.
27 січня цього року повідомили про, начебто, замінування
Лікарні швидкої допомоги у Львові. У зв’язку з повідомленням залучили дуже
велику кількість служб, зокрема, МНС, газову службу, комунальні служби,
працівників лікарні та МВС. Загалом приблизно 130 осіб і 37 одиниць техніки. З
лікарні евакуювали 600 осіб. Інформацію про замінування перевіряли понад 4
години.
Матеріальні збитки становили 50 тис. грн. Як виявилося, повідомлення було злим жартом чоловіка, який вважав,
начебто, лікарі винні у смерті його бабусі», — розповів Денис Харчук.
Втім, самими лише матеріальними втратами від такого
повідомлення справа не обмежується. Адже, скажімо, коли йшлося про повідомлення
щодо замінування лікарні, то, хоча вибухівки і не було, однак уже саме
повідомлення становило загрозу для життя та здоров’я пацієнтів: „У Лікарні
швидкої допомоги 120 ліжок кардіологічного профілю. Це люди, яким категорично
протипоказано хвилюватися. Як ви вважаєте, як може почувати себе людина, яка
дізналася, що будівля, в якій вона перебуває, може вибухнути? Звісно, це
повідомлення нікому здоров’я не додало», — стверджує заступник головного лікаря
з хірургічної роботи Львівської міської клінічної лікарні швидкої допомоги
Сергій Федоренко.
Що ж до справжніх замінувань, то повідомлень про них у
Львові навіть не пригадують: «Я працюю з 1998 року. І за час моєї роботи не
було жодного такого повідомлення», — пригадав Денис Харчук.
За його словами, неправдиву інформацію про замінування
подають найчастіше душевнохворі та особи, що зловживають спиртним, а також
учні, що таким чином намагаються «прогуляти» заняття. Втім, непоодинокими є
випадки, коли таким чином намагалися помститися: зокрема, минулоріч
«замінували» фітнес-центр — у такий спосіб колишній працівник закладу намагався
помститися за, як він вважав, незаконне звільнення. А в 2007 році було
повідомлення щодо замінування лікарні — винуватець аргументував свій вчинок
тим, що йому не дозволили відвідати дівчину, яка перебувала на лікуванні в
цьому закладі. Цікаво, що, за повідомленням кримської міліції, в їхньому
регіоні здебільшого «мінують» туристи: помилкові дзвінки в Автономній
Республіці Крим, як правило, надходять улітку та восени від нетверезих туристів
або пасажирів, які спізнюються з відпочинку. Зокрема минулого року телефонний
“терорист” із Туреччини, спізнюючись на літак, повідомив до чергової частини
сімферопольської міліції, що літак рейсом “Сімферополь-Стамбул” замінований.
Після евакуації з літака понад 100 пасажирів та 6 членів екіпажу лайнер
ретельно оглянули, а вибухового пристрою не виявили. З вини туриста, який довго
прощався зі своєю українською дівчиною, літак зміг вилетіти зі Сімферополя до
Стамбула лише через 4 години після часу, вказаного у розкладі. Щодо
“жартівника” порушили кримінальну справу, і він був засуджений до 2 років позбавлення волі.
Тож, яким би не був мотив, за «жарт» доведеться відповідати,
попередив Денис Харчук: «За неправдиве повідомлення щодо замінування передбачена кримінальна відповідальність,
штраф у розмірі від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів і позбавлення волі
плюс покриття витрат на перевірку інформації щодо встановлення вибухівки».
Про свою роботу вибухотехніки говорять неохоче
Попри те, що, на щастя, жодне з численних повідомлень про
закладену вибухівку не підтвердилося, ретельно перевіряти такі повідомлення та
обстежувати об’єкти на наявність вибухівки, доводиться завжди. Займаються цим
спеціалісти відділу вибухотехнічних і пожежотехнічних досліджень НДЕКЦ при
ГУМВС України. Про свою роботу фахівці розповідають неохоче. «Ніколи не знаєш,
яким чином можуть використати таку інформацію зловмисники», — стверджує спеціаліст-вибухотехнік
пан Олег, який бажав, аби його прізвище не називали.
За словами спеціаліста, який працює вибухотехніком уже 12
років, за час своєї праці йому довелося «розміновувати» мало не всі найбільші
споруди міста. Зокрема, найчастіше з’являються повідомлення про вибухівку в
навчальних закладах від тих, хто не бажає вчитися. Доводилося шукати вибухівку
і на вокзалах, і в медзакладах, і в супермаркетах. А от, щоби «заміновували»
адміністративні будівлі, такі, як міська рада, обладміністрація чи податкова,
пан Олег не пригадує. Втім, каже, пригадати всі споруди складно, адже за 12
років їх було чимало: щороку приблизно десять. «Були випадки, коли доводилося з
одного об’єкта відразу їхати на інший, а з того — на наступний», — пригадує
вибухотехнік.
Його родина, за словами спеціаліста, до незвичної професії
пана Олега вже звикла. Втім, небезпеку фахівець усвідомлює: «Не бояться лише
дурні».
Вибухова параноя та підозрілі пакунки
Неодноразово пану Олегу доводилося виїздити і на
повідомлення про так звані «підозрілі предмети». «Зокрема, після вибуху у
Москві в 2004 році, коли вибухівка була замаскована під цукор на виклики про
підозрілі предмети доводилося їздити чи не щодня. Люди боялися і біля кожного
смітника бачили «підозрілі пакети», — пригадує вибухотехнік. Не раз фахівці
„знешкоджували” геть несподівані предмети, зокрема, коробку зі старими
ялинковими прикрасами.
Складність полягає в тому, що, за словами пана Олега, жодних
«особливих прикмет» пакети чи коробки з вибухівкою не мають, тож, розпізнати її
нефахівцю надзвичайно складно. «Не можна однозначно сказати, під що може бути
замаскована вибухівка. Втім, якщо вже, скажімо, під машиною лежить якийсь невідомий
предмет і з нього долинає звук годинникового механізму, або там світяться якісь
лампочки, усе-таки варто насторожитися», — радить пан Олег. Однак зовсім не
обов’язково, за словами Дениса Харчука, в пакетах із вибуховим пристроєм має
тікати годинник: «Люди повинні керуватися здоровим глуздом і, передовсім,
задати собі питання, чому цей предмет може тут лежати», — радить експерт.
Наталя ГОРБАНЬ
До теми:
За повідомленням столичних ЗМІ, в понеділок, у день
Валентина, о 16.35, за номером 102 звернулася схвильована молода жінка з
повідомленням про те, що на дверцятах її автомобіля Hyundai Tucson,
припаркованого на вул. Горького, прикріплено предмет, схожий на вибуховий
пристрій. До місця «пригоди» виїхала слідча оперативна група, вибухотехніки з
так званим роботом, який може знешкоджувати підозрілі предмети за допомогою
рідких речовин. Після обстеження пакета працівники міліції виявили в ньому
листівку-валентинку та плитку шоколаду.
"Ратуша", 17 лютого