Напружені реалії бюджетного Львова

Львівський портал

|

Львівські райці,
як обласної, так і міської рад, взявши приклад із своїх старших
братів-парламентаріїв, прогнулися усіма можливими способами, але головні
фінансові документи Львова й області спромоглися прийняти практично із
блискавичною швидкістю. Як одні так і інші зрезигнували з підготовки до
різдвяних свят і ледь відійшовши з пост новорічного похмілля поспішили до
сесійних зал, аби віддати свої голоси за прийняття бюджетних ухвал. 

Депутати
Львівської обласної ради затвердили бюджет Львівщини у перший же робочий день
після Нового року, 4 січня. За свою оперативність вони відразу ж заслужили
похвалу від новопризначеного губернатора Михайла Цимбалюка, який без зайвої
скромності проголосив, що депутати обласної ради продемонстрували професійний
підхід до формування бюджету. Пана Цимбалюка особливо потішило те, що найбільші
дискусії щодо розподілу фінансів точилися в комісіях ради, а уже на самому
засіданні райці обмежилися майже кволими й не надто суттєвими зауваженнями та
тисненням на кнопки. Єдина, хто додав трошки драйву на загалом доволі скупому
на емоції сесійному засіданні, була головна «свободівка» Львівської облради
Ірина Сех. Зваживши, що у скрутні часи держчиновникам не пасує розкошувати,
допоки головний символ націоналізму стоїть у незавершеному стані, вона
запропонувала зменшити видатки на управління майном спільної власності на 200
тисяч гривень та зменшити на 200 тис. грн. фінансування Програми з підвищення
кваліфікації чиновників Львівської ОДА. Скерувати ці зекономлені кошти було
запропоновано на завершення пам’ятника Степану Бандері у Львові. Долучився до
слушної пропозиції й голова обласної ради, також «свободівець» Олег Панькевич.
Він жертовно запропонував, аби монумент вдалося цього року таки завершити –
зняти ще 200 тисяч з видатків на утримання Львівської облради. Обидві
пропозиції отримали підтримку депутатського корпусу. Відтак у бюджеті
Львівської області на 2011 рік передбачили кошти на завершення будівництва
пам`ятника Степанові Бандері у Львові в сумі 600 тис. грн.

Однак ці
невеличкі ліричні відступи не завадили голові ОДА висловити на адресу депутатів
компліменти: «Ми вийшли на консолідоване рішення і прийняли бюджет. Показники
за доходами надзвичайно напружені, амбітні, але завдяки спільним зусиллям
реальні до виконання. Обласний бюджет збалансований, залишаються стабільними
всі соціальні видатки, а також видатки за захищеними статтями. Новий бюджет на
200 млн. грн. перевищує обсяг минулорічного. На всі галузі виділено більше
коштів. Лише статті, що стосуються видатків управлінського апарату скорочені».

Отже, доходи
бюджету встановлено в розмірі 3,747 млрд грн, витрати – також 3,747 млрд грн.
Депутати проголосували за те, щоб доходи загального фонду обласного бюджету
склали 3,627 млрд грн, спеціального фонду – 120,215 млн грн, у тому числі
бюджет розвитку склав 6,1 млн грн.

У той же час
видатки загального фонду обласного бюджету встановлені в сумі 3,616 млрд грн,
спеціального фонду – 131,046 млн грн, у тому числі бюджет розвитку – 16,931 млн
грн. Ризик дохідної частини оцінений у розмірі 50-60 млн. грн.

Також суми
міжбюджетних трансфертів затверджені на рівні 2, 166 млрд грн. Найбільшою
видатковою статтею бюджету є соціальний захист та соціальне забезпечення – 92,2
млн грн.

І хоча за
прийняття бюджету проголосували 107 обранців із 109 присутніх (загалом у
Львівській облраді 116 депутатів), позитивні відгуки про нього можна було
почути лише від губернатора. Адже зростання дохідної частини бюджету фактично
«проїсться» збільшеними витратами на заробітну платню та енергоносії.

Як зауважив голова
облради Олег Панькевич, видаткова частина бюджету не забезпечує навіть
мінімальних потреб соціально-культурної сфери.

За його словами,
попри те, що новий Бюджетний кодекс декларує децентралізацію доходів і
видатків, збільшення ресурсу місцевих бюджетів, а відповідно, й розширення
функцій місцевого самоврядування, факти свідчать про протилежне. Єдиним
реальним джерелом наповнення дохідної частини обласного бюджету залишився
податок з доходів фізичних осіб, доля якого у доходах загального фонду складе понад
85%. А прогнозований обсяг надходжень нових доходних джерел, які центральна
влада передала до обласного бюджету, у 2011 році виглядає більш умовним, ніж
реальним.

Зі спеціальним
фондом ситуація ще гірша. Як вважає голова облради, розробники бюджетної
реформи вирішили, що ремонтувати дороги – це не для умів місцевих громад, а
відтак надходження податку з власників транспортних засобів до обласного
бюджету у 2011 році зменшиться у 15 разів. Натомість левову частину доходів, за
рахунок яких будуть будуватися та ремонтуватися дороги, передано до державного
бюджету. Відповідно, в Києві і будуть вирішувати, які дороги треба ремонтувати
і як «правильно» використовувати ці цільові кошти. Подібна ситуація  зі
збором коштів за забруднення навколишнього природного середовища.

І хоча
О.Панькевич переконує, що обласна рада намагається бути самодостатнім органом
управління й на тотальний «одобрямс» того, що диктує ОДА, вона ніколи не піде,
в реаліях, за згаданих умов, продемонструвати це буде надзвичайно важко. Навряд
чи Київ обмежиться диктуванням лише того, як ремонтувати дороги.

Не даремно
свіжоприйнятий документ уже охрестили «бюджетом делегованих повноважень». Адже
передусім йдеться про фінансування тих статей, кошти на які виділяє держава,
тоді як над програмою розвитку області задуматися ніколи, а швидше ні з чим.
 

Загалом, коли йде
обговорення бюджетного процесу, більшість коментаторів чомусь люблять
послуговуватися заяложеними фразами. Так, якщо фінансові документи минулих
років називали зазвичай бюджетами проїдання – й мали рацію, то цьогорічний
чомусь заслужив гордого означення – напружений. Коли говорити про бюджет міста
Львова, то асоціативно починаєш розуміти, йдеться уже не просто про затягування
пасків, а про напружене очікування на бодай яку-небудь їжу. Для кращого
розуміння є цифри – минулорічний бюджет міста сягав понад 2 млрд 436 млн грн.
Загальний обсяг доходів міського бюджету на 2011 рік становить 2 млрд 286 млн
257 тис. грн. Обсяг доходів загального фонду визначено в сумі 1 млрд 957 млн
527 тис. грн, спеціального фонду – 328 млн 729 тис. грн, у тому числі бюджету
розвитку – 256 млн 691 тис. грн.

Загальний обсяг
видатків міського бюджету на 2011 рік визначено у сумі 2 мільярдів 555 млн 878
тис. гривень.

Єдиним сумнівним
виправданням такого зменшення є те, що у 2010 році загальний фонд бюджету був
виконаний тільки на 89,6% (недоотримано 131 млн грн.), а за спеціальним фондом
виконано тільки 22%, тобто 102 мільйони гривень з запланованих 542 мільйонів.

Утім, очевидно,
що головним досягненням бюджету-2011 можна вважати виключно те, що його
прийняли вчасно. Зрештою, для новообраних депутатів це фактично геройський
вчинок, бо, зазвичай, їх попередники зводили дебети з кредитами не раніше
лютого. А минулоріч бюджетні перипетії затяглися аж до середини травня. Хоча
істини ради, варто зазначити, що у такому гальмуванні не останню скрипку
зіграли народні депутати, котрі проявили далеко не спринтерські здібності,
приймаючи держбюджет.  

Цього ж разу
львів’яни таки вирішили позмагатися у швидкості й навіть спробували прийняти
бюджет напередодні новорічних свят – на сесії 30 грудня. Однак ці потуги
зазнали фіаско ще на старті. Як пояснив керівник бюджетної комісії ЛМР Яромир
Самагальський, розгляд бюджету Львова на 2011 рік перенесли на 6 січня, бо
виконавчі органи міськради подали «нереальні» цифри. Як ці показники приводили
до реальності, залишилося поза лаштунками, однак за кілька годин до Святвечора
до ухвалення фінансової біблії були належно підготовлені і депутати, і
фінансисти виконавчого органу.

Основну частину
доходів бюджету становить податок з доходів фізичних осіб, надходження від
плати за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та державне
мито.

Загальний фонд
міського бюджету передбачає видатки на культуру і мистецтво в сумі 58,4 млн.
грн., на охорону здоров’я – 360,3 млн. грн., на освіту – 528, 4 млн. грн., на
соціальний захист та соціальне забезпечення – 27,6 млн. грн., на
житлово-комунальне господарство – 145,3 млн. грн., на транспорт та дорожнє
господарство – 5,2 млн. грн. Також по 30 тис. грн передбачено кожному депутату
– на виконання депутатських повноважень, зокрема, на виплату соціальної
допомоги громадянам. Загалом на виплату заробітної плати бюджетникам та на
соціалку піде 90% усіх видатків.

«Це по всій
Україні, а не лише у місті. Всі видатки на одного мешканця доведено менші, аніж
минулого року. Держава нас ставить перед фактом, щоб ми сиділи і скорочували.
Треба буде шукати виходи, щось урізати», – прокоментував «урізаний» бюджет
директор департаменту фінансової політики міськради Олег Іщук.

Варто також
зазначити, що наразі прийнято лише загальний фонд міського бюджету, бюджет
розвитку депутати планують розглянути наприкінці січня. Він пропонується в
обсязі 256,7 мільйонів гривень. І знову уже знайомі коментарі. «Це напружена
цифра, але цілком реальна для виконання», – переконаний Яромир Самагальський.

 

Зоряна ОНИШКЕВИЧ

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *