Нарешті львів’яни переконалися — господаря у
місті справді нема.Сьогодні львівські дороги більше схожі на
ковзанки (про які так мріяв міський голова Садовий), аніж на вулиці
європейського міста. Проте веселощів на цих ковзанках мало: через ожеледицю
травмуються пішоходи, зростає аварійність. Зокрема, за словами голови Асоціації
вільних профспілок автотранспорту України Андрія Корчинського, кількість
щоденних ДТП на дорогах Львівщини зросла вдвічі. “Якщо традиційно взимку в день
трапляється приблизно 45 ДТП, то цієї зими їх кількість сягає 70”, — стверджує
посадовець. За словами пана Корчинського, за таких умов водії маршруток, від
чиєї роботи, до слова, залежить наш із вами комфорт, воліють краще не виходити
на роботу, аніж наражати себе, своїх пасажирів і свій транспортний засіб на
небезпеку.
Схожа ситуація склалася і з таксистами: “Таксі
у Львові теж практично не їздить, — розповідає Андрій Корчинський. — Заїхати
під будинок фактично не можливо. Якщо він туди таки заїде, нема гарантії, що
зможе звідти виїхати”.
“За таких умов перевізник не може гарантувати
безпеку перевезень. Не можливо забезпечити і регулярність перевезень, тож доки
громадський транспорт стоїть у корках, люди, чекаючи його на зупинках,
обморожують кінцівки”, — стверджує президент ГО “Асоціація перевізників
Львівщини” Роман Лобода. Однак, за його словами, попри всі ці негаразди, влада
майже не реагує на телеграми і звернення перевізників, як і на те, що нині
відбувається на дорогах.
Нині травматизм менший, ніж улітку?!
Та не лише водії страждають через негоду.
Зокрема, те, що робиться на тротуарах цього року, подекуди просто шокує.
Можливо, чиновники сподіваються близької
весни, адже прибирати сніг із тротуарів чи посипати його піском ніхто не
береться, схоже, чекають, аби сам розтанув. Натомість, для декого така надія
наших служб на силу глобального потепління обертається справжньою трагедією:
приміром, деякі переломи, що є типовими при падінні людей похилого віку,
вимагають операційного вручання та приковують до ліжка на три — чотири місяці
(!). Однак на сполох ніхто не б’є, кажуть, кількість жертв ожеледиці “в нормі”.
Зокрема, у травмпункті № 2 клінічної міської
лікарні № 8, що на вулиці Навроцького, запевняють: кількість випадків
травматизму не перевищує норму. В середньому за добу сюди звертаються 50 — 70
осіб, і такий показник є типовим для зимового періоду.
“Загальна характеристика є такою: нічого
особливого у нас не сталося. Ми готові до сезонного підвищення звернень
пацієнтів. Це зростання розпочалося фактично 29 грудня. Кількість звернень
зросла в середньому на 15 — 20 осіб за добу”, — запевняє завідувач травмпункту
Олександр Луговий. Максимальна кількість хворих була 2 січня, зокрема, 93
особи, що можна пояснити бурхливим святкуванням Нового року, пояснює лікар.
Мінімальна позначка сягає 47. Вік пацієнтів абсолютно різний, інформує лікар.
Молоді люди травмуються через активний спосіб життя, поспішаючи на роботу чи
займаючись спортом. Натомість літні отримують травми, оскільки непевно стоять
на ногах, як то кажуть, здоров’я вже не те. Серед пацієнтів травмпункту № 2
малечі майже немає, адже для цього є спеціальні дитячі відділення.
Найбільш поширеними травмами медик назвав
забої та переломи кісток передпліччя. Вкрай небезпечні — переломи трубчастих
кісток і шийки стегна, що є дуже типовими для людей похилого віку. Для бабусі
чи дідуся це просто смертельно небезпечно, адже рух, як відомо, — життя. Відтак
завідувач травмпункту наполегливо рекомендує старшим людям утриматися від
виходу на вулицю під час ожеледиці і снігопадів. Під час падіння лікар радить
згрупуватися і не падати на руки. Також Олександр Луговий зазначив, що забій
(сильний удар як причина й ураження м’яких тканин як наслідок) може бути дуже
небезпечним. Іноді забої минають самі по собі, натомість подекуди призводять до
ускладнень — післятравматичних набряків, які потребують тривалого лікування,
часом в умовах стаціонару. Тож не варто нехтувати візитом до лікаря, якщо після
падіння у Вас щось болить, наголошує медик.
У тому, що підвищення кількості травмованих у
зв’язку з ожеледицею немає, переконує і завідувач травмпункту №1 Олександр
Рудковський. „Улітку у нас 50 — 60 осіб може бути. Нині — 30 — 35, щонайбільше
40. Влітку більше травм, адже тіло відкрите, люди працюють на дачах, можуть
порізатися, наприклад, склом чи наступити на цвях”, — пояснив завідувач
травмпункту. Якщо ж порівнювати з іншими роками, то, за словами медика,
кількість травмованих у середньому залишається сталою. Коментарі лікарів,
знаєте, чомусь нагадують анекдот про фірмана, якого “крутелик” збив мерседесом
разом із конями. Після аварії водій вийшов з салону, застрілив одного
скаліченого коня, потім другого, а коли спитав у скорченого фірмана, як той
себе чує, то у відповідь почув радісне: „Ви не повірите: краще, ніж до
аварії!”…
Можуть,
та не хочуть?
Те, що розчистити дороги можна, доводять
результати зразково-показової роботи снігоочисної техніки перед приїздом
прем’єра, розповідає голова Асоціації вільних профспілок автотранспорту
України. Та, з іншого боку, це доводить, що без “особливих гостей” навести лад
на дорогах Львова не прагнуть. “Цього разу перед приїздом прем’єра дороги
розчистили. А попереднього разу, коли приїздила Тимошенко, я особисто бачив
суху дорогу на вулиці Пасічній, посипали піскосумішшю аж три посипальні машини.
Тобто, немає раціонального використання ресурсів”, — підсумував Андрій
Корчинський.
Такої ж думки голова депутатської комісії
інженерного господарства, транспорту та зв’язку Василь Попович. „Замість того,
аби займатися піскосумішшю, наш мер займається виборами, а місто живе, як в
облозі. Нині у Львові не створили структури, яка б займалася очисткою і
прибиранням міста. Ми наполягаємо, аби управління інженерного господарства
стало юридичною особою, щоб було з кого спитати, щоб збільшити їх відповідальність
за прибирання міста. На жаль, ця концепція виконавчими органами влади не
випрацювана. І питання не в кількості закупленої піскосуміші, а в ефективності
роботи підприємств КАТП-1339 та АТП “Львівське”, які, власне, і прибирають
вулиці. Адже ЛКП прибирають двори та прибудинкові території”, — інформує
депутат.
Натомість механік КАТП пояснив: чистять
стільки, скільки замовляють районні адміністрації. Замовляють подекуди по одній
машині на день у кожен район, на ніч — трохи більше (загалом у підприємства 33
машини). Розраховуватися за роботу доводиться райадміністраціям. Не важко
зрозуміти, що вони економлять… У приймальні головного інженера зухвало
відказали: а яка нині пора року, а в Києві знаєте, що робиться? Очевидно, мали
на увазі, що у нашому “європейському Львові” ще не найгірше. Головний інженер
підприємства прокоментував ситуацію так: “Ми прибираємо магістральні вулиці, у
нас є прописані маршрути, їх трохи корегують райадміністрації, і тоді ми
виконуємо їх замовлення. Тротуарами ми не займаємося, це обов’язки двірників”.
Винні комунальні служби, стверджує прокуратура
міста
Зрештою, терпець таки урвався у працівників
ДАІ. Управління державтоінспекції у Львівській області скерувало дві скарги:
одну — у прокуратуру міста, другу — у прокуратуру області щодо неналежного
утримання вулично-шляхової мережі міста, що призвело до збільшення кількості
ДТП, технічного пошкодження транспортних засобів і травмування та смерті
львів’ян. Начальник відділу організації дорожнього руху управління ДАІ у
Львівській області Ігор Прокоса зазначив: “Ми вже поінформували прокуратуру
міста про те, що комунальні служби неналежним чином розчищають дорожню мережу
Львова, унаслідок чого побільшала кількість ДТП, зіткнень, а також травмувань
людей”.
Начальник відділення з організації дорожнього
руху ДАІ міста Львова Роман Лютий повідомив: “Ще в грудні ми надсилали дві
інформації на ім’я заступника міського голови пана Синютки щодо недоліків у
прибиранні доріг міста, що спричинило підвищення аварійності. Потім ми
скерували аналогічну інформацію прокурору міста, зазначивши, що на наші
зауваження не реагують і ситуацію не виправляють. Піскосуміш неякісна, соляна
частка у суміші не відповідає вимогам ДСТУ, тобто при морозах у реакцію з
льодом вона не вступає, відтак від ожеледиці не рятує. Магістралі ще
більш-менш, а інші дороги не придатні для безпечного руху”.
Начальник ДАІ міста Львова Богдан Мицак
охарактеризував сьогоднішню дорожню ситуацію так: “Коли мені щодня надають
статистику, що працюють 12 — 14 — 18 — 20 піскосіїв, я себе запитую: а що вони
сіють і куди? Побачити, що десь посипано, важко. Боковими вулицями проїхати
неможливо. Ситуація з прибиранням доріг у місті Львові, на жаль, дуже погана”.
За офіційними даними міського ДАІ, з початку
року на дорогах Львова трапилося 500 зіткнень, зокрема, 38 ДТП із потерпілими,
під час яких травмовано 44 особи, 1 особа загинула.
Прокуратура Львова, залучивши працівників
міського ДАІ, провела перевірку вжитих Львівською міською радою заходів із
прибирання вулиць у зимовий період. Як повідомляє прес-служба прокуратури
міста, за результатами проведеної перевірки встановлено: незадовільна ситуація,
що склалася на вулично-шляховій мережі Львова внаслідок снігопадів, обумовлена
неналежною роботою комунальних служб міста з прибирання вулиць і доріг від
снігу, нескоординованою діяльністю між районними адміністраціями Львова та
комунальними службами.
Окрім того, на думку прокуратури, така
ситуація склалася внаслідок відсутності дієвого контролю за роботою комунальних
служб міста зі сторони посадових осіб Львівської міської ради. Як наслідок,
такий стан справ став супутньою причиною збільшення кількості
дорожньо-транспортних пригод, наслідком яких стало травмування людей, завдано
матеріальних збитків водіям пошкоджених транспортних засобів, утворення
заторів, зазначає прес-служба прокуратури. Відтак прокуратура міста Львова на
ім’я Львівського міського голови внесла подання, в якому висунула вимогу
невідкладно вжити заходів із усунення наявних порушень та притягнення до
відповідальності винних посадових осіб міської ради.
Синоптики переконують: зима звичайна
Львівський
обласний центр із гідрометеорології назвав зиму, що триває, непростою,
але й не надзвичайною. Заступник начальника гідрометеоцентру Світлана Колотко
зазначила: “У нас взагалі зими мінливі — з перепадами температур, похолоданнями
та відлигами. Теперішні погодні умови видаються нам такими суворими тільки
тому, що впродовж останніх десятиліть ми звикли до загалом тепліших зим, так би
мовити “розслабилися”. Забули, які раніше зими були — довгі, холодні, сніжні, і
ніхто не вважав їх нонсенсом. Сьогоднішні люті морози спричинені холодними
арктичними масами і циркуляцією атмосфери. Але це не є чимось неприродним чи
винятковим для нашої місцевості. Кількість опадів теж не є критичною й приблизно
відповідає нормі”.
Львівські кістки за безцінь
Якщо вас спіткало лихо і ви травмувалися на
неприбраному від снігу тротуарі, чи на вас, не дай Боже, впала бурулька,
гіпотетично, відповідно до законів України, ви маєте право вимагати
відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вам травмою.
„Аби отримати через суд відшкодування, треба
мати довідку з медичного закладу. Крім того, бажано мати свідків, які
підтвердять вашу версію. Окрім того, за скеруванням органу, який встановив
нещасний випадок, слід звернутися до районної адміністрації, яка повинна
провести розслідування і встановити, дії чи бездіяльність яких осіб спричинили
нещасний випадок. Після проведення такого розслідування, слід офіційно оцінити
моральну та матеріальну шкоди (витрати у зв’язку з непрацездатністю) і подати в
суд. Щоби отримати своє відшкодування, бігати по судах доведеться щонайменше
півроку”, — розповідає голова ради
громадської організації “Вартові закону” Олексій Верєнцов.
Однак, навіть якщо за півроку після травми вам
таки пощастить отримати відшкодування, це ще не слід сприймати як перемогу
правди. Зокрема, за словами Олексія Верєнцова, відповідно до судової практики у
Львові, відшкодування моральної шкоди реально отримати у розмірі, що не
перевищує 50% розміру матеріальної шкоди. “У Львові є такі випадки, коли навіть
за вбивство людини як відшкодування моральної шкоди присуджують менше 10 тис.
грн, — розповідає О. Верєнцов, — відтак люди рідко звертаються до суду, щоби
витребувати відшкодування збитків, завданих через бездіяльність комунальників
чи інших служб. Адже дорогий сам судовий процес: щоби довести щось у суді
людині, недотичній до судочинства, доведеться наймати адвоката, якому треба
буде заплатити від 250 до 800 гривень за одне засідання. Поки справу розглядають,
відбувається до 15 судових засідань. Уявіть, чи перекриє та сума, яку слід
заплатити адвокату, розмір відшкодованої вами шкоди? Тож, людям це просто не
вигідно з економічної точки зору”.
Ірина ЮЗИК, Наталя ГОРБАНЬ, "Ратуша"
Ірина ЮЗИК, Наталя ГОРБАНЬ, "Ратуша"