“Штопор” Львівської авіакомпанії

У недалекому минулому фінансово потужне державне підприємство Львівські авіалінії розділили на два незалежні підприємства — Міжнародний аеропорт “Львів” та авіакомпанію “Львівські авіа­лінії”. До першого відійшли нерухоме майно і майстерні, ГСМ, наземний автотранспорт, аеровокзал, будинок штабу тощо. Другому залишилися вісімнадцять пасажирських і вантажних літаків із обмеженим льотним ресурсом, для продовження якого потрібні значні фінансові кошти, а також кредитні зобов’язання на понад $ 1 млн. Однак на серпень 2006 р. підприємство завдяки наполегливій праці всього колективу на своїх рахунках мало все-таки понад 18,5 млн грн. Парк літаків налічував 13 пасажирських і 5 вантажних літаків, а на складах, окрім 30 двигунів вартістю близько 2 млн грн, було ще безліч комплектуючих частин для капітального та поточних ремонтів повітряних суден. Незважаючи на це, у листопаді 2006 р. були скасовані всі авіарейси, а маршрути на підставі меморандуму, підписаного тодішнім в. о. генерального директора Володимиром Кокшаровим, передали іншим авіакомпаніям.

Як розповів кореспонденту “Ратуші” заступник Вільної профспілки ДАП “Львівські авіалінії” п. Ігор Лисак, усіх працівників підприємства повідомили про скорочення. Але вже 26 грудня п. В. Кокшаров був замінений на команду в складі в. о. генерального директора п. Валентина Матюшенка та його першого заступника п. Дмитра Чевердюка і п. Євгена Дихне, який обійняв посаду фінансового директора компанії. За час керування авіакомпанією п. В. Матюшенком, якого призначив на посаду тодішній міністр транспорту і зв’язку України п. Микола Рудьковський, яке тривало до червня 2007 р., жоден літак не піднявся в повітря. Критична ситуація, що склалася на підприємстві з виплатами зарплати працівникам та неефективного використання державного майна змусила комісію облдержадміністрації з питань промисловості та підприємництва, до якої звернулася Національна служба посередництва та примирення, провести засідання для з’ясування шляхів виходу з кризи. Після цього “розбору польотів” п. В. Матюшенко звільнився за власним бажанням, але встиг після себе залишити договір на передачу літаків разом із екіпажами в оренду дочірньому підприємству “Авіакомпанія “Євролайн”, яка належала п. Джамалу Хахутаішвілі. Перейняв естафету від свого патрона в липні 2007 р. п. Євген Дихне, що мав неабиякий досвід керування колійним транспортом, який, на думку членів профспілки, вирішив застосувати у повітряних перевезеннях. У результаті цієї господарської діяльності перевіркою КРУ у Львівській області встановлено, що ДАП “Львівські авіа­лінії через надання повітряних суден в оренду (фрахт) за ціною, нижчою від собівартості, недоотримало 6,1 млн грн. Невдовзі Є.Дихне звільнили за результатами збиткової діяльності підприємства наказом, підписаним уже новим міністром транспорту України п. Йосипом Вінським. Він же призначив в.о. генерального директора третього члена команди п. Дмитра Чевердюка. І ось, як підсумок, керування повітряним підприємством знавцями колійної справи, членами Вільної профспілки ІТП ДАП “Львівські авіалінії” редакції надана відповідь ДПА у Львівській області за підписом першого заступника ДПА п. М. Князевича від 10.04.2009 р.: “… 23.03.2009 р. СДПМ ДПІ у м. Львові відносно службових осіб ДАП “Львівські авіалінії” було порушено кримінальну справу за фактом розкрадення державного майна в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 ККУ”.

Міністерство транспорту і зв’язку оголошує конкурс на заміщення вакантної посади генерального директора ДАП “Львівські авіа­лінії”, де зазначено: “Претендент на зазначену посаду повинен мати повну вищу освіту авіаційного спрямування за освітньо-кваліфі­каційним рівнем магістра або спеціаліста та стаж роботи за професіями керівників нижчого рівня на авіаційному транспорті (авіа­ційних компаній) щонайменше 5 років. Кінцевий термін подачі документів 30 травня 2009 р.”. Підприємство стрімко падало в “штопор” (втрата літаком швидкості, після чого він починає некеровано падати вниз). Документи, які надали кореспонденту “Ратуші” працівники “Львівських авіаліній”, свідчать, що до правоохоронних органів і вищих посадових осіб держави були скеровані численні звернення, скарги тощо, що разом і призвело до викриття дій керівництва з ознаками кримінальних злочинів. Однак за це їм довелося заплатити правом на працю. Голову Вільної профспілки п. Верес, його заступника п.Лисака і голову наглядової ради п.Сміщука звільнили зі займаних посад, і нині вони захищають свої права поновлення на роботі в судах… 

Віктор ЧАРНОМСЬКИЙ