Уже тривалий час міським “Білим домом” ширяться чутки про перенесення міської ради із центру міста на його окраїну. Куди саме — довго ніхто не говорив напевне. Аж допоки наприкінці березня під час зустрічі міського голови з молоддю на запитання, “яким чином використовуватимуть новий стадіон у разі не проведення єврочемпіонату у Львові?”, Андрій Іванович відказав, що перенесе туди міську раду і взагалі зробить там нове ділове серце міста. Ратуша ж на площі Ринок, 1, за задумом мера, перетвориться на готель.
Ще два роки тому начальник управління промисловості та підприємництва ЛМР Микола Шморгай охарактеризував ідею міського голови таким чином: “Садовий хоче увійти в історію Львова як перший мер, який переніс мерію з історичної частини міста”.
Нині ж задуми високопосадовців стали ще більш грандіозними. Хоча і стадіону ще нема, а біля нього вже планують розмістити адміністративний центр — перенести туди Львівську міську раду, обласну раду, облдержадміністрацію та будинок правосуддя, а ще розмістити там великий регіональний виставковий центр, торговельні комплекси і спортивні об’єкти. Принаймні такі заяви в пресі робить головний архітектор міста Юрій Криворучко. Натомість управління капітального будівництва зовсім не в курсі справи.
Зате в інституту “Львівмістопроект” зовсім інше бачення справи. Працівники інституту, які розробляли Генеральний план міста та забудови довкола стадіону, запевняють: під новий адміністративний центр Львова заплановане місце в районі податкової. А якщо мер заявляє, що хоче його розташувати біля стадіону, то, таким чином, намагається привабити інвесторів. Доцільності у перетворенні Ратуші на готель працівники “Львівмістопроекту” взагалі не бачать. Кажуть, що так у нас скоро будуть сотні готелів і всі — порожні. Доречніше, на думку науковців, на площі Ринок,1 влаштувати музей.
Докладніше про те, де та як, згідно з законами урбаністики, краще розмістити адміністративний центр, “Ратуші” розповів головний архітектор проектів інституту “Містопроект” Петро Крупа. “Діловий чи краще сказати, громадський центр Львова, — інформує Петро Іванович, — де була б сконцентрована законодавча, виконавча і судова влада, почали виносити із центральної частини на перетин вулиць Стрийської-Луганської ще років 20 тому. Тоді для обласних структур Комуністичної партії збудували сучасне приміщення податкової адміністрації. Поруч почали споруджувати будівлю для театру ПрикВО. Зараз недобудовану руїну викупив католицький університет”. Мета таких змін — збереження архітектурної спадщини Львова. Адже таким чином від центру відводять потік громадського транспорту і наплив мешканців, які прибувають у центр у справах. На запитання, чому обрали, власне, той район, архітектор пояснив, що це периферія центральної частини: не район архітектурної спадщини, і не вельми далеко. Також вулиці Стрийська-Луганська — межі внутрішньої кільцевої магістралі, яка обходить центральну частину. На основі тієї концепції півтора — два роки тому, коли ніхто ще й не чув про кризу, ЛОДА дала завдання “Львівмістопроекту” розробити новий Генеральний план розвитку нового загальноміського центру. Загалом напрямів розвитку є три: район вулиці Чорновола (нові житлові райони), Привокзальний район (туристично-ділова функція) і, звісно, Стрийська-Луганська (адміністративно-громадська функція).
„Відповідно до концепції Генплану розвитку Львова, — розповідає архітектор, — усі військові об’єкти виносять за межі Львова, а їх території віддають для житлово-громадського використання. Військова частина навпроти податкової володіє 20-ма га території. Власне, на тій землі за розробленим нами проектом із врахуванням містобудівного обґрунтування мав би постати новий громадський центр”. За словами Петра Крупи, існує пропозиція сконцентрувати в єдиний комплекс на 6 — 6,5 тисячі робочих місць обласну адміністрацію, міську раду, органи прокуратури та суди. На жаль, на запитання, котрого року ця перспектива матеріалізується, відповіді ще нема. Адже все залежатиме від фінансування. До кризи настрої були настільки оптимістичними, що йшлося про доленосний 2012 рік і навіть раніше. На думку архітектора, Ратушу на площі Ринок можна перетворити на багатофункціональний комплекс — неодмінно залишити в ній як символ влади представницькі функції (зустрічі делегацій тощо), а частину перетворити на туристичний об’єкт (музей, можливо, готель із рестораном).
А до чого ж заяви львівських райців щодо облаштування громадського центру біля стадіону? “Ця ідея з’явилася нещодавно, — стверджує Петро Крупа. — Очевидно, посадовці виходили з того, що потрібно привабити інвесторів у той район, освоїти таким чином цю територію. Побутує така думка, що інвестор швидше піде на ті території, де розташовані органи влади та адміністративні функції. Місце біля стадіону, звісно, є. Інше питання, наскільки це доцільно з містобудівної точки зору. Адже громадський центр не мав би бути на окраїні міста. Це ж елемент загальноміського центру. Тому його не варто починати на голому місці, краще продовжувати розпочате. Стадіон же розташований занадто далеко, і, як на мене, мешканцям буде не зовсім зручно туди їздити. Там, на периферії, можна розташувати бізнесовий центр для проведення ділових зустрічей та укладання угод бізнесменами”.
До слова, територія довкола майбутнього стадіону впала в око й “еменесникам”. Заступник начальника ГУ МНСУ у Львівській області, полковник служби цивільного захисту Василь Рискальчик нещодавно заявив, що в районі стадіону планують побудувати сучасне пожежне депо за 28 млн грн, яке забезпечуватиме протипожежну безпеку під час проведення матчів і в майбутньому захищатиме новий мікрорайон від пожеж.
Ірина ЮЗИК, "Ратуша"
Ірина ЮЗИК, "Ратуша"