Іван Онисковець: “Спершу неякісні роботи не призупиняють, потім урочисто перерізають стрічку, а згодом подають до суду”

"Ратуша", 23 квітня

|

Стан львівських доріг  нині не найкращий. Згідно з неодноразовими соціальними опитуваннями затори на вулицях міста та вибоїни з горбами під колесами авто — найбільш актуальні нині питання для мешканців Львова. Добре знає ситуацію зсередини та ще й відкрито про неї говорить виконавчий директор Асоціації будівельних підприємств Іван Онисковець. Колишній начальник управління інженерного господарства та інфраструктури Львівської міської ради, досвідчений фахівець своєї справи, він покинув стіни мерії з приходом до влади команди Садового. Сьогодні Іван Микитович — гість “Ратуші”.

— Іване Микитовичу, 15 квітня під час круглого столу громадської організації “Тема” Ви говорили, що заяви міського голови на Всеукраїнському рівні щодо проведення одночасного капітального ремонту 340 львівських доріг — профанація. Про що йшлося?

— У нас, у Львові, — понад 1000 доріг. І якщо понад 300 доріг капітально відремонтовано, то це одна третя загальної кількості. Якби це відповідало дійсності, ми б уже мали нинішню владу на руках носити і золоті медалі давати. Це — неправда. Капітально відремонтовано із десяток вулиць. Решта доріг, приписаних до капітального ремонту, удостоїли лиш ямкового ремонту. Коли наш міський голова під час виступу на сесії Верховної Ради назвав понад 300 вулиць, мені стало страшно. Під час того ж таки круглого столу пан Оверко показував мені офіційну довідку, в якій чесно та чітко вказано: 330 доріг — поточний ямковий ремонт, ще 10 — капітальний. Серед останніх — вулиці Володимира Великого, частково Наукова та Франка, вулиці Лисенка та Миклухо-Маклая і площа Торгова.

— Тоді ж Ви заявили, що ніколи навіть не чули про будівельні організації, які займалися ремонтом доріг…

Реклама партнерів

— Тендер на ремонт доріг ви­грали підприємства, про яких я ні слова не чув за час моєї довгої двадцятилітньої роботи у міській раді. Хоча одна з умов проведення тендерів — обов’язково наймати ту фірму, яка вже має досвід у проведенні відповідних робіт.

— Тобто, це просто лобіювання інтересів? А де ж межа між лобіюванням та корупцією?

— Мені важко сказати, адже членом тендерного комітету я не був. Лобіювання чи не лобіювання, чи то хотіли показати альтернативу відомим будівельним організаціям, я не знаю. Це вже нехай вирішують відповідні органи. Але те, що до робіт допущені некваліфіковані організації, це — 100%. ЖОДНА кваліфікована організація, яка має практику влаштування дорожнього покриття в умовах міста, не була вибрана.

— Якою є якість цих доріг?

— Якщо придивитися, на вулиці Володимира Великого, на ремонт якої витратили мільйони, зокрема, на відрізку від вулиці Тролейбусної до княгині Ольги, через кожні 15 — 20 метрів — поперечні тріщини. Як відомо, асфальт боїться тріщин. Там ще з радянських часів лежать бетонні плити, які постійно рухаються. Спершу їх потрібно було звідти витягти, а потім покласти асфальт. На самому початку проектне рішення прийняли неправильно. Через поперечні тріщини нове дорожнє покриття вже невдовзі, приблизно, наступного року, почне руйнуватися, дорога покриється ямами, бо витрачені гроші — неефективне використання бюджетних коштів.

Далі — вулиця Наукова. Її ремонтували турки, вони за якість відповідають. Але вони не готували дорогу до укладання асфальтобетону, тож цей підготовчий етап проведено неякісно, не відомо, якою фірмою. Ремонт ще не завершено, тож перш ніж його продовжувати і класти асфальтобетон, треба весь старий асфальт вирізати там, де це ще можливо, покласти новий щебінь, укатати, зробити нормальну основу. Можна згадати вулицю Виговського в районі ринку Південний, яку відремонтували минулого року. Вона вже місцями “пішла” — тобто за два роки вже почала руйнуватися. Ремонт вулиці Франка в районі центрального РАЦСу взагалі важко назвати ремонтом. Навіть у якомусь далекому селі роблять краще. Там вулиця зруйнована повністю, та й кошти витрачено. Таких “робіт” у Львові категорично не можна допускати.

— Хто саме не “повинен допускати”?

— Є нормативні документи, в яких зазначено: якщо організація, яка виконує роботи, не дотримується технологій, допускає брак, то замовник чи УКБ, чи загалом міська рада, повинен терміново зупинити роботи, не давати дозволу на їх продовження старому підряднику і знайти нового. На практиці — все по-іншому. Спершу нічого не призупиняють, потім урочисто перерізають стрічку, а потім не оплачують рахунки через виявлені недоліки і починають судові справи. Це вже вина замовника. Саме замовник повинен відповідати за те, чому допустив неякісне виконання робіт підрядник.

— Яка частка вини замовника?

— Усі 100% вини — на відповідному управлінні ЛМР! Що ж до підрядника, то з ним все узгоджено в договорах — і якість робіт, і штрафні санкції, і непроплати. Виконавець відповідає лише за неякісні роботи. Натомість замовник несе і юридичну і кримінальну відповідальність, адже за кошти платників податків допустив ту неякість.

— За зрив термінів здачі робіт передбачена якась відповідаль­ність?

— Усе це мають передбачати угоди, які підписують із підрядником, що виграв тендер. У контракті слід зазначити, яку міру покарання застосують до замовника у разі неякісної роботи чи зриву термінів. Якщо замовник там чітко і грамотно пропише умови зриву графіків, то таку організацію, яка не виконала строку логовору, можна і банкрутом зробити.

— Бодай когось будь-коли покарали?

— За час моєї роботи у міській раді таких зривів графіків, як півроку й більше, не було. Були затримки з інших причин — виявлення додаткового обсягу робіт, виникнення питань інженерних мереж. А нині чув, є багато позовів до суду від міськради на підрядника. Тільки мені здається, що тут суд не стане на бік позивача. Я би, на місці судді запитав: „А чому ви, як замовники, допустили до завершення неякісних робіт”?

— Які помилки допускає тендерний комітет, обираючи підрядника?

— Якщо тендерний комітет орієнтується на дешеві роботи, то це — неправильно, бо обирати слід, передовсім, якість. Треба працювати з фірмами, які мають відповідну кваліфікацію, які вже встигли себе добре зарекомендувати.

— Хто, на Вашу думку, мав би працювати у тендерному комітеті?

— Насамперед, — представники замовника. Можна долучати також представників депутатського корпусу і громадськості, аби вони стежили за прозорістю процесу. У комітеті мали б працювати і спеціалісти-дорожники та економісти-кошторисники, які вміють і аналізувати, і рахувати. Добре було б залучати викладачів з дорожньої кафедри Львівської політехніки.

— Свого часу Ви стверджували, що не можна одночасно ремонтувати всі вулиці…

— Так, невдалим прикладом слід вважати одночасний ремонт площі Торгової за Оперним театром і вулиць Лисенка та Миклухо-Маклая. Тоді в місті були страшні корки! Фактично невмійки заблокували центральну частину міста. Роботи треба проводити планово, але неодмінно продумувати об’їзди, інакше можна заблокувати життя міста.

— Наскільки нагальним нині є ремонт вулиці Підвальної?

— Як на мене, він зовсім не терміновий. Хоча минулий капітальний ремонт вулиці проводили десять років тому, але вона досі була в хорошому стані. Передовсім, треба було вирішити питання площі Осмомисла, а далі рухатися вверх по Городоцькій. Також дуже потребує ремонту вулиця Б. Хмельницького, трамвайна колія на Липинського. Добре було б відремонтувати магістральні вулиці і зробити кільце, аби транспорт мав можливість об’їжджати центр.

— Яка ймовірність закриття для в’їзду транспорту центр Львова до “ЄВРО-2012”?

— Якщо закрити отак, як є, буде колапс. Спершу треба розробити нову транспортну схему об’їздів, прокласти нові дороги, сполучити відповідні вулиці. А до цього ще далеко.

Розмовляла Ірина ЮЗИК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.