Депутатські секрети

"Ратуша", 9 квітня

|

Газета “Ратуша” неодноразово писала про фантастичні за своєю абсурдністю та невигідністю для громади кроки міського голови Львова Андрія Садового. Часто журналісти забувають, що самотужки мер може вирішити в місті не багато питань. Часто на „злочинні” чи „найсвітліші” помисли головного міського посадовця повинні дати дозвіл депутати міської ради. Нагадаємо, загалом їх дев’яносто і аби провести через сесію те чи інше питання, потрібні голоси більшості. По-людськи, лице¬мірство деяких подекуди доводить ледь не до німих сліз.
Богу дякувати, вже немає комуністів. Партійні функціонери (принаймні львівські) в один голос відмежовуються від зв’язків із манкуртами й олігархами. Над Львовом замайорів прапор демократії, і до міської ради потрапили “виключно демократичні помаранчеві сили”, як люблять себе називати самі обранці. Чесним, незаплямованим, антиолігархічним міським обранцям, здавалося б, відкрився безхмарний шлях із безмежними можливостями зробити безліч добрих речей… Тепер “кадебістські”, “есдеківські” чи “біло-голубі” шпигуни не зможуть осквернити Львів. Проте… Через сесію протягують такі ухвали, що подекуди волосся дибки стає. Зазвичай газета “Ратуша”, як і багато інших ЗМІ, звинувачує у кожному з цих рішень Андрія Садового. Це, звісно, правильно, оскільки саме він стоїть біля штурвалу, і без його команди та команд нічого зі згаданого не сталося б. Проте майже завжди журналісти оминають своєю критикою депутатів. Це дивно. Адже, нагадаємо, для позитивного вирішення будь-якого питання необхідні голоси 46 депутатів. До речі, згідно з Конституцією, ви делегуєте свої голоси якомусь депутату, отже, як би це абсурдно не звучало, виходить, що 51% львів’ян голосує за подекуди напівзаконні, а то й незаконні ухвали.
Уявіть собі, сесія проголосувала за чергову злочинну для громади ухвалу. Ми, журналісти, починаємо критикувати мера, як основного організатора цього шабашу. Щоб матеріал не виглядав витвором лише наших уст, ми беремо коментарі у депутатів. У тих, які голосували проти цієї ухвали, себто у тих, які завдяки своїй “стійкій” світо¬глядній позиції не скорилися більшості і пішли проти течії во ім’я правди і справедливості. Проте за ухвалу вже проголосовано! Відтак, незважаючи на те, що більшість депутатів проголосували за умовне зло, все ж винуватцем усього є мер, а депутати підсвідомо виглядають позитивними героями. Не виключено, що вже наступного голосування в ролі ораторів-героїв виступатимуть ті, які нині голосували “За”. Себто, час від часу наші актори міняються ролями, щоб ми повірили, що всі вони чистенькі, і любили їх однаково.
Можливо, ми б ніколи не підняли цього питання, якби нещодавно не сталася одна подія. Близько місяця тому „Ратуша” писала про те, що депутати не подолали вето мера на одну з ухвал, відтак місто позбулося трьох ЖЕКів в одному з мікрорайонів Львова. Депутати, з якими ми спілкувалися, натякнули „Ратуші”, що одна з фракцій міської ради одностайно не голосувала за подолання вето, проте жоден зі співрозмовників не погодився назвати фракцію відкрито. Відтак ми спробували самотужки розшукати роздруківку ВІДКРИТОГО (ще раз підкреслимо — ВІДКРИТОГО) голосування депутатів Львівської міської ради з цього питання. Виявилося, що інформація, яка стосується голосування наших обранців, ледь не засекречена. Надати роздруківку „Ратуші” відмовилася прес-служба міської ради, а також прес-служба депутатів міської ради. Натомість на це погодився начальник управління „Секретаріат ради” Любомир Зубач, щоправда, після офіційного запиту. Ми не полінувалися і таки надіслали через „Єдине вікно” міськради офіційний запит. Відповідь, звісно, надійшла, але через вісім днів після запиту. Відтак на пошуки роздруківки ВІДКРИТОГО голосування депутатів міської ради, яких ми з вами обирали, журналісти „Ратуші” витратили понад двадцять днів. Логічно, що актуальність шуканого матеріалу зникла через часову віддаленість події. Схоже, інформацію, яка, згідно з Конституцією, мусить бути відкритою, „засекречують” лише для того, щоб журналісти, а відтак громада міста, не визначили, хто ж „протягує” негативні для міста ухвали. Основне для депутатів — аби громада пам’ятала лише позитивні висловлювання їхніх ораторів, а в усьому міському „бардаку” звинувачували міського голову Андрія Садового. До речі, чомусь не голосували за подолання вето мера, а відтак проголосувала „за” ліквідацію трьох міських ЖЕКів одноголосно фракція „Свобода”.
Мені, як заступнику редактора газети „Ратуша”, видається, що не лише журналісти, але й будь-який українець, має право знати, за що голосував кожен львівський депутат. Доцільним, на нашу думку, було б, аби поіменні роздруківки щодо кожного питання подавали на офіційному сайті Львівської міської ради. Проте за цієї умови депутати Львівської міської ради вже не зможуть дурити львівську громаду або принаймні приховувати якісь кулуарні домовленості під пеленою таємничості. Саме тому ми поцікавилися у голів фракцій, чому відкриту інформацію так важко отримати у міськраді і чи не готові вони особисто запропонувати проект ухвали, згідно з яким усі роздруківки голосувань розміщуватимуть на офіційному сайті міської ради.
Михайло ГУЗАРЕВИЧ

КОМЕНТАРІ

Юрій Гудима, голова фракції БЮТ у міській раді: 
“Роздруківки голосування — робота секретаріату ради. Там працюють фахові люди, але інколи навіть ми, депутати, мусимо довго чекати на інформацію, яка нам потрібна. Відтак, вважаю, що передовсім слід посилити роботу секретаріату ради. Щодо публікації голосування на сайті міської ради, то це можна зробити, якщо технологічно не важко. Львів’яни мають право знати, як голосують їхні обранці, і я однозначно за те, щоб ця інформація була доступною”.
Олег Бас, голова фракції ПРП у міській раді:
“Колись у міській раді ми вже обговорювали це питання. Слід сказати, що для депутата не є проблемою взяти роздруківки голосування щодо будь-якого питання, окрім, звісно, таємного. Мені дивно, що така ситуація склалася з журналістами. Можливо, з “Ратушею” так сталося, бо є упередженість і думка, що ця інформація може бути використана вами, щоб скомпрометувати владу. Хоча, з іншого боку, це позиція депутатів і вона є відкритою. Якщо такі проблеми у вашій роботі виникатимуть і надалі, то приходьте до мене, і я, як депутат, надам вам інформацію про голосування депутатів щодо будь-якого питання”.
Петро Адамик, голова фракції „Пора” у міській раді:
„Особисто я, як депутат від „Пори”, — за повну прозорість. Люди повинні знати, що ми говоримо і як голосуємо. Близько року тому ми ініціювали вимогу подавати роздруківки голосувань на офіційному сайті ради. Тоді в апараті нам пояснили, що це великий фронт роботи, і міська рада не має достатньої кількості кваліфікованих працівників для її виконання. Якщо хочете, запропонуйте зручний для вас проект ухвали, я буду її співавтором. Від себе обіцяю “дістати” всіх, щоб цю ухвалу внесли у порядок денний”.
Василь Трач, голова фракції “Наша Україна” у міській раді:
“Звісно, така інформація має бути відкритою. І не розумію, чому має бути по-іншому. Я не заперечую, щоб роздруківки голосування публікували на сайті міської ради. Вважаю, що там має бути не лише ця інформація, а й інша, яка є відкритою для громади. Тому я гадаю, що зі ситуацією слід ознайомити комісію депутатської діяльності та законності, і вона повинна її з’ясувати”.
Юрій Кужелюк, голова фракції УНП у міській раді: 
„Ну, по-перше, відразу після за¬кінчення сесії, кожен депутат може підійти і без проблем взяти роз¬друківку з того чи іншого питання. Те, що ви мені щойно сказали, мене трохи спантеличило, бо я навіть подумати не міг, що відкрите голосування набуло грифу „для службового використання”. Я погоджуюся, що роздруківку поіменного голосування щодо кожного питання можна публікувати на офі¬ційному сайті ради, тим паче, що там транслюють сесію в режимі он-лайн. Треба подивитися в регламенті, можливо, там усе чітко прописано, і питання вдасться вирішити без жодних додаткових ухвал. Якщо ж ні, то логічно було б, якби це питання опрацювала комісія депутатської діяльності та законності. Ще раз скажу, що для мене не зрозуміло, як така проблема могла виникнути, оскільки жодного секрету в тому, хто за що голосує, немає”.
Ігор Микитин, голова пос¬тійної комісії депутатської діяльності і законності:
„Я подумаю над цим питанням і винесу його на комісію. Але, чи в цьому випадку порушила міська рада норми чинного законодавства? Я розумію вас, як журналіста. Звісно, що свіжіша новина, то дорожче вона коштує, але ж інформацію вам таки надали. Гадаю, що журналісту легко отримати таку інформацію завдяки особистим зв’язкам. Щодо „простих” львів’ян, то, відповідно до Закону „Про звернення громадян”, вони можуть надіслати офіційний запит, і впродовж місяця міська рада зобов’язана надати їм відповідь. Ми подумаємо на комісії, чи можна вирішити це питання способом “вивішування” результатів голосування на сайті, і якщо це не суперечить нормам чинного законодавства, то ми підготуємо відповідний проект ухвали”.
Василь Павлюк, голова фракції ВО “Свобода” у міській раді:
“Наша політична сила давно декларувала відкри¬тість і прозорість, ще тоді, коли ми йшли на вибори. Проблема в тому, що часом міська виконавча влада не завжди керується цим. Те, що ви так довго чекали на роздруківку, — недопрацювання секретаріату ради. Ми однозначно підтримуємо повну прозорість діяльності ради і депутатів, адже будь-який громадянин має право звернутися в раду і отримати повну інформацію, яка його цікавить.
Щодо одностайної позиції нашої фракції щодо ЖЕКів, то тут немає жодної таємниці. “Свобода” виступає за повну ліквідацію всіх совєтських рудиментів. І я не розумію своїх колег-депутатів, які так їх захищають. Краще би запропонували якусь альтернативу ЖЕКам, які вже давно своє відпрацювали”.

Реклама партнерів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.