Свято по-вірменськи

Роман Шарій, "Ратуша"

|

Під час святкування 645-ї річниці Вірменського Кафедрального собору у Львові мер Андрій Садовий отримав грамоту з подякою від Патріарха Вірменської Апостольської Церкви. Мабуть, тільки людина, яка живе за кордоном, може похвалити нашу владу.

У неділю, 17 серпня, всі вірмени святкували Успіння Пресвятої Богородиці, а оскільки храм назвали на честь цього свята, то відзначили і його День народження. Літургію відслужив Глава Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви архиєпископ Григоріс Буніатян. Потім він також освятив виноград і доброчинний обід любові — матах. Загорнутим у лаваш м’ясом і вином пригощали всіх охочих. “Це давня вірменська традиція. Колись багатші прихожани завжди після Літургії накривали святковий стіл біля церков. Вони їли разом з біднішими, це було єднання всіх християн,” — розповів Владика Григоріс.

Слід зазначити, що львів’яни радо сприйняли цю традицію, тож черга за святковим пригощанням вишикувалась чимала. У натовпі можна було почути фрази на кшталт: “Оце вірмени святкують! Наші такого не зроблять”.

Для тих, хто ще не знав, Владика коротко розповів історію храму, яка починається з 1363 року. Тоді розпочали будівництво лише передньої частини собору, а таким, яким ми бачимо його нині, він постав вже у XVIII ст. Храм був і нині є визначним місцем для всіх вірмен, які живуть на території України. Трагічно його доля склалася після II Світової війни, коли радянська влада організувала тут склад. Тільки у 2000 році влада Львова передала собор вірменській громаді, а у травні 2003 року його заново освятили.

Нині у Львові мешкає близько

3,5 тис. вірмен, а загалом в Україні — 350 тис. На розі вулиць Вірменської та Краківської встановили сцену, де і продовжилося святкування. Тут можна було почути вірменські народні і церковні хори, традиційні інструменти і подивитись виступи дитячих колективів. Зібралось кілька сотень львів’ян і вірменів із різних міст України. Часто доводилось чути, як присутні вітались: “Здравствуй, дарагой!” І це трохи здивувало. Відомо, що влаштувати дійство допомагали вірменські громади з Ужгорода та Стрия. Організатори стверджували, що це свято було генеральною репетицією перед 650-річним ювілеєм Вірменського собору.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *