Інвестиції в кам’яний антикваріат

Наталя ДУДКО, "Ратуша"

|

Якщо будинок на розі площі Міцкевича та вулиці Вороного, у якому донедавна був магазин-салон «Художник», продавати не весь, а частинами, це зменшує його ціну, акцентує голова Громадського форуму Львова Олег Мацех.

З іншого боку, наявність двох власників до певної міри убезпечує споруду від незаконних дій. «Якби власники раптом вирішили розібрати будинок, то спершу їм треба домовитися між собою, а потім уже з владою. Якщо з’явиться один власник, то загроза для споруди є», – зазначив пан Олег.

Власне, в оголошенні про продаж, розміщеному в інтернеті, ( http://realty.emarket.lviv.ua), йдеться про продаж цілого будинку, з можливістю добудувати ще два поверхи.

Після оприлюднення цієї інформації адвокат Дмитро Гудима, представник власника першого поверху будинку – іноземки Пірет Хаар повідомив ЗМІ, що пані Хаар не має наміру продавати частину будинку, яка є в її власності. Натомість представник маклерської агенції «Світлиця» Ігор Сьомак каже, що оголошення про продаж будинку зацікавило багатьох потенційних клієнтів, вони розглядають пропозицію і шукають інвестиційні кошти, адже це значна сума (10 млн. у.о). Серед пропозицій – і закордонні фірми, і кияни, і львів’яни.

Власниця другого і третього поверхів Ніна Бенях наголосила: «Будинок було виставлено на продаж весь, щодо першого поверху треба говорити з власниками 1-го. Я свої два поверхи продаю».

Наскільки реальною нині є можливість надбудови двох поверхів у будинку? За словами Дмитра Гудима, щоб власник верхніх поверхів робив надбудову, йому потрібно згоду власника нижнього: „Але є багато об’єктів у Львові, коли в підвалах житлових будинків облаштовують кафе, ресторани, зовсім без згоди власників, які там проживають. Хоча це абсолютно незаконно. Основне завдання чиновників – не дати незаконних дозволів на надбудову”.

Тим часом координатор програми моніторингу державної пам’яткоохоронної політики у Львівській області Ніна Хома звернулася до начальника управління охорони історичного середовища ЛМР Лілії Онищенко, начальника охорони культурної спадщини ЛОДА Василя Івановського (копія – голові Державної служби з питань національної спадщини М. Кучеруку) з клопотанням про внесення будинку №2 на пл. Міцкевича у м. Львові до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як об’єкта культурної спадщини.

Архітектори та громадські діячі наголошують на абсурдності ситуації, коли охоронна зона ЮНЕСКО і межі Державного історико-культурного заповідника у Львові проходять посередині проспекту Свободи. За словами архітектора Віри Балаш, це фактично розриває ансамбль, що суперечить міжнародним конвенціям.

За словами інженера Христини Процюк, клопотання про надання будинкові статусу пам’ятки архітектури мало б стати першим кроком копіткої й дуже об’ємної роботи з розширення меж заповідника: «У Львові багато будівель перебуває поза його межами – проспект Шевченка, Січових Стрільців, Привокзальна, Городоцька, Хмельницького, Замарстинівська, Збоїща тощо, а все це Середмістя формувало й формує львівський дух міста. Хочу закцентувати на такому понятті, як кам’яна антикварна нерухомість. Львів підійшов до меж Європейського Союзу, і я би дуже хотіла, щоб люди, які готові вкласти кошти у львівську нерухомість, усвідомили, що вони інвестують у кам’яний архітектурний антикваріат. Відреставрувати магазин, де був «Художник», – означає зробити вигідну інвестицію і мати у власності фактично маєток, який з роками тільки набирає в ціні”, – зазначила пані Христина.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...