Нарешті бій, якого з великим нетерпінням чекала вся Україна, Росія, увесь світ, став сторінкою історії. Переповнений по вінця йью-йоркський “Медісон Сквер Гарден” оцінив перемогу українського супертяжа. До речі, квитки на поєдинок за участю Кличка та Ібрагімова розкупили ще задовго до початку бою.
Така популярність — нокаутуючий удар скептикам, які постійно наголошували на тому, що Володимира недолюблює Америка за відсутність елементів шоу а ля Майк Тайсон. Окремо слід звернути увагу на те, що двобій 23 лютого 2008 року став другим об`єднавчим боєм у суперважкій вазі після славнозвісного поєдинку 1999 року між англійцем Ленноксом Льюїсом та американцем Евандером Холіфілдом. Як відомо, у тому двобої перемогу, а з ним — звання абсолютного чемпіона в усіх чотирьох версіях отримав Льюїс.
Відтоді багато часу спливло за водою. Після “виходу на боксерську пенсію” Холіфілда, янкі не можуть скласти достойної конкуренції вихідцям із пострадянського простору (Росії, Білорусі, України, Казахстану).
Бій минув саме так, як і прогнозували спеціалісти: проти козирів Кличка Ібрагімов не зміг нічого достойного запропонувати. Незважаючи на всю свою швидкість, техніку і непогані морально-вольові якості, спроби Султана щось змінити на свою користь були епізодичними. В 9-му раунді Ібрагімова врятували від нокдауна канати, а в
11-му — гонг. Проте від поразки російського Султана ніщо не могло врятувати.
Перші два раунди пройшли в розвідці. Володимир постійно тримав свого суперника на дистанції, не допускаючи до зближення, що цілком вмотивовано різницею антропометричних даних, наприклад, розмах рук у Кличка на 20 сантиметрів більший, ніж у росіянина. Та й на зріст Кличко вищий на 12 сантиметрів. Приблизно з третього раунду Володимир почав працювати лівим джебом частіше і сильніше. Здається, він готував свою ціль під удар правою. В четвертому раунді потужний правий прямий Володимира знайшов Султана і похитнув його. П’ятий раунд став віддзеркаленням четвертого, з тією лише різницею, що непогану атаку провів Ібрагімов. Українець відповів довершеним правим. Із восьмого раунду справи для Ібрагімова геть ускладнилися, бо Кличко закінчив „прицілювання” і став частіше бити правою, мабуть, намагаючись втішити глядачів нокдауном. Всередині раунда Ібрагімов навіть опинився на ринзі, щоправда, не від удару Кличка, а від втрати рівноваги. В десятому раунді обоє боксерів опинилися на підлозі, але лише після того, як Султан пішов уперед і в клінчі не зміг втримати рівноваги. В 11-му раунді росіянин непогано захищався, але врешті-решт пропустив кілька дуже сильних ударів, після яких Володимир міг його добити. Від цієї фатальної долі росіянина врятував гонг.
Після завершення бою судді одноголосно віддали перемогу українському боксеру — 119:110; 117:111, 118:110. Отже, Володимир Кличко став дворазовим чемпіоном світу, додавши до пояса IBF пояс WBO. Два із чотирьох основних титулів у суперважкій ваговій категорії тепер належать доктору сталевому молоту.
Відразу після завершення об‘єднавчого поєдинку суперники відгукнулися коротенькими коментарями: „З ним дуже непросто битися, адже він постійно відступає назад. Я не міг вступити у боротьбу. Основне — результат. Наступна моя ціль — об’єднати всі чемпіонські титули”, — повідомив Володимир Кличко. Переможений був лаконічним: „Я гадаю, що Кличко був набагато швидшим, ніж у своїх попередніх боях. Я планував виграти за рахунок активності в атаці. Але суперник дуже вдало захищався. Я відчував, що він перемагає”.
Що таке майстерність найвищого класу? Це — вміння реально оцінити свої шанси на перемогу, вибрати переможну тактику. А якщо комусь із публіки і хотілося побачити бій більш ефектний, то таким глядачам краще відвідувати не боксерські поєдинки, а циркові вистави.
Мстислав КОЦЬКИЙ-БОБ‘ЯК, "Ратуша"