Вранці, біжучи на роботу, я зіткнулася із стареньким дідусем, який із гордо піднятою головою ніс у руці три тюльпани. І тоді я зрозуміла, що даремно нарікають на непотрібність та невиправданість такого свята як День св. Валентина. Адже не може бути зайвим у календарі свято кохання.
Неправда, що старші люди не розуміють і не приймають Дня св. Валентина. Неправда і те, що вірять і святкують його тільки невиправдані романтики. Насправді кожна людина, яка хоча б раз у своєму житті по-справжньому закохувалася, вже ніколи не зможе стерти зі своєї пам’яті цього почуття і бути байдужою до цього свята. Адже не часто доводиться зустрічати на вулицях чоловіків із букетами квітів та м’якими іграшками. На обличчі мимоволі з’являється усмішка, коли, біжучи вулицею, подруги радяться, що подарувати коханому, щоб він ніколи не забув цього подарунка, або ж коли у парфумерній крамниці чоловіки запитують поради у жінки-продавця, купуючи подаруночок для своєї коханої. І хай скільки недоброзичливців буде у цього свята, у сутності своїй воно несе добро і радість. Добре було б, якби цього позитиву було якнайбільше і у повсякденному житті. Щоб квіти жінкам дарували просто так, а не з нагоди свята. Щоб частіше люди говорили один одному „я тебе люблю”, „дякую за те, що ти є”.
Кохайте і будьте коханими! Даруйте один одному радість та любов, і ви здивуєтеся, скільки позитивних емоцій отримаєте у відповідь!
Наталя ЧИЖ, „Новий Погляд”