Жителі квартир, стіни яких щодня вкриваються загрозливими тріщинами, вже другий рік шукають справедливості у стінах міської влади.
У будинку на Городоцькій, 141 вже другий рік триває війна між жителями та новим сусідом – Малим підприємством „МПМ”, яке провело реконструкцію нежитлових приміщень на першому поверсі під заклад швидкої їжі. Після цієї реконструкції, як стверджують жителі, їхні квартири почали покриватися тріщинами, які з кожним днем розширюються та загрожують обвалом стін.
У квартирі Вікторії Кічми, яка розташована на другому поверсі відразу над піцерією, кімната, у якій колись ріс її син Женя, сьогодні більше схожа на аварійне приміщення, а не на дитячу кімнатку для шестирічного хлопчака. Тріщина вздовж стіни завширшки близько 3 см змушує матір закривати колись Женіну кімнату від сина – хтозна, коли стіна завалиться зовсім, переживає жінка. „Коли я купувала цю квартиру, все було нормально. Не було жодного натяку на те, що щось може загрожувати цілісності будинку. Але як тільки тут почалися ремонтні роботи у зв’язку з відкриттям піцерії, все перевернулося з ніг на голову, – розповідає пані Вікторія. – Свої роботи і реконструкцію будівельники почали в кінці липня 2006 року. Тоді так стукали і грюкали ковалдами, що увесь будинок здригався. Вони розширювали приміщення, розширювали проходи, повивозили укріплюючі балки… А на чому тепер мають триматися наші стіни? На гіпсокартоні, в який вони усе це вдягли? В нас підлога рухається, стіни тріщать!” Як розповіла Вікторія Кічма, про загрозу нової реконструкції вони із сусідами здогадалися ще від початку робіт. Вже тоді, під час ремонтних робіт, жителі почали звертатися у ЖЕК №206, Франківську районну адміністрацію. Там їм пообіцяли надати комісію для обстеження. Але жодної комісії люди так і не дочекалися. А вже невдовзі жителям сумнозвісного будинку сказали, щоб вони з розумінням поставилися до людини, яка робить ремонт. „Ми і поставилися з розумінням. Але, як кажуть у народі, пусти свиню під стіл – вона на стіл залізе. І що ми маємо? Тепер через наше розуміння наше життя під загрозою”.
Перша тріщина з’явилася у квартирі Вікторії Кічми 13 січня 2007 року. Тоді ж жінка звернулася у піцерію. Але там її в черговий раз заспокоїли, мовляв, немає нічого страшного, це ж ремонтні роботи, а цю тріщинку можна легко заліпити. Будівельники ж тільки розводили руками і казали, що потрібно щонайменше переставляти стіну. „Власник погодився зробити своїм коштом нам ремонт. Але перед ремонтом стіни потрібно поставити внизу опори, які під час ремонту було порушено! Вони зняли балки, які тримали увесь будинок. Що буде з того ремонту, якщо стіни практично висять у повітрі? Тріщини поступово піднімаються на верхні поверхи. Вже всі сусіди почали бити на сполох”, – обурюється пані Вікторія.
Власник малого підприємства „МПМ”, тобто згаданої вище піцерії, усі звинувачення жителів стосовно неправильної реконструкції заперечує. Мовляв, нічого ніхто не порушував. „Ці люди вже другий рік пишуть у різноманітні інстанції, що їх будинок з дня на день може завалитися, але будинок стоїть досі. Просто ніхто не хоче, щоб їхнім сусідом була піцерія. Хочуть магазинів чи ще чогось, – прокоментував ситуацію довкола будинку на Городоцькій, 141 власник піцерії Олег Наставський. – Але жодні капітальні ремонти у цьому приміщенні не проводили і нічого там порушити не могли. На квітень уже запланована незалежна судова експертиза, яка, думаю, поставить справедливу крапку у цій історії”.
Сусіди піцерії теж надіються на судову експертизу. Але надії їх затьмарені побоюваннями щодо нечесності майбутньої експертизи. „В одній розмові з нами пан власник заявив, що може купити все і що зараз владу мають лише гроші. А нам що залишається? – продовжує пані Вікторія. – Але ми вже втратили страх. Ніхто не може просто порушувати закони. Адже дозвіл на роботи пан Наставський отримав лише у грудні 2006 року, хоча роботи почав вести ще у липні. До цього часу піцерія не прийнята в експлуатацію, без чого не може функціонувати. Але ж функціонує!”
Як стало відомо „Погляду”, міськвиконком і справді не затвердив рішення про прийняття цього об’єкта в експлуатацію. Проте, як пояснили „Погляду” у прес-службі Львівської міської ради, закрити це приміщення міська влада не має права. Мовляв, питанням законності функціонування підприємств у приміщеннях, не прийнятих в експлуатацію, повинна займатися податкова. В той же час, Олег Наставський відсутність відповідного документа міськвиконкому пояснив банальною судовою тяганиною, яку затіяли жителі. „Акт про прийняття об’єкта в експлуатацію вже прийнято. Але виконком не може його затвердити, поки триває суд. Але, запевняю, що піцерія функціонує законно. А шантажі жителів, які просто хочуть, щоб їм хтось купив нові квартири, є абсурдними”, – заявив пан Наставський.
Єдине, на що спромоглася міська влада, не змігши проконтролювати законності появи піцерії, це на створення робочої групи під керівництвом першого заступника міського голови Миколи Одухи. Проте навіть цим діям чиновників жителі вже давно не вірять. Після появи перших тріщин представники влади та різноманітних комісій стали частими гістьми квартири №6, а також сусідніх №3 та №15. „Маяки”, яких із кожним місяцем на стінах людей стає усе більше, вже викликають у мешканців аварійних квартир, скоріше, сльози відчаю, аніж надію на розв’язання їхньої проблеми. Листування із міськими чиновниками теж обнадіює мало. Мовляв, не один поріг уже оббили, не в одній черзі відстояли, не одного чиновника просили. Усе – без результату. „В нас комісії бувають часто. Усі співчувають, айкають, кажуть, що терміново візьмуться за нашу проблему. Так минає вже другий рік, – бідкається жителька квартири №15 Віра Лебединець. – Ми вже двічі в Андрія Садового були. Він у нашій присутності кудись дзвонив, наказував терміново щось вирішити, обіцяв, співчував… На тому все. Одним співчуттям і живемо”.
Проте зупинятися жителі будинку-загрози не збираються. Якщо не допоможе міська влада чи суд, обіцяють звернутися і вище – у Європейський суд. „Ми не вимагаємо чогось неймовірного. Просто хочемо, щоб відновили те укріплення, яке тримало наш будинок і відновили тріснуті стіни, – пояснюють жителі свої вимоги. – Ми хочемо спокійно жити, а не боятися, що наш будинок в будь-який день може просто впасти”.
Коментар для „Погляду”:
Іван КВИК, в.о. начальника управління житлового господарства ЛМР:
„За дорученням міського голови було створено робочу групу на чолі з Миколою Одухою, яка розглянула питання будинку на Городоцькій, 141. Комісія виїжджала на місце, було складено протокол. Ми вияснили, що всю документацію погоджено правильно. Єдине, комісія дійшла висновку про те, що виконавець чи то схалтурив при веденні робіт, чи то відхилився від проекту. В результаті своєї роботи комісія вирішила скерувати листи директору Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз із проханням прискорити видачу жителям експертних висновків стосовно їх будинку, а також листи директору ЛКП „Місторемпроект” із проханням взяти участь в обстеженні будинку та за результатами обстеження виготовити проектно-кошторисну документацію на ремонт цього будинку. Бо ми не можемо просто втрутитися у приватну власність, знімати гіпсокартон та шукати причину приведення будинку до передаварійного стану. Це повинна робити судово-будівельна експертиза, яка відбудеться вже цього місяця. Хочу сказати, що власник піцерії в розмові з нами уже почав погоджуватися оплатити потрібний обсяг робіт із відновлення будинку, розуміючи, що він у безвиході. Що ж до законності існування піцерії, то я вважаю, що поки об’єкт не здано в експлуатацію, його функціонування є незаконним. На мою думку, зараз піцерія працює незаконно і крапка”.
Наталя ЧИЖ, „Новий Погляд”