Реліквія з гори Арарат

Віталія РОЗМЕТАНЮК, "Ратуша"

|

Нещодавно кілька львів’ян побували на біблійній святині — горі Арарат і привезли звідти реліквію — священний камінь. А 5 листопада у Львівській міській раді відбулась урочиста передача реліквії представникам молодіжної вірменської громади м. Львова „Айказунг”.

Вручив священний камінь молодіжній общині отець Тадеос — настоятель Вірменського собору, який зазначив, що „ця святиня сприятиме зближенню та співпраці, і всі ми станемо одним загальнохристиянським цілим”.

Цією подією дослідники гори Арарат вшанували пам’ять про минуле історичної вірменської батьків­щини. Як відомо, місто Ані та гора Арарат — визначні святині вірменського народу, які, на жаль, за непередбачуваних і трагічних обставин історії належать нині Туреччині. Український дослідник Сергій Алексанндров і представниця вірменської молоді Мар’яна Грицюк мали честь брати участь у нещодавній міжнародній науково-дослідницькій експедиції, учасники якої шукали Ковчег Ноя. Міжнародну експедицію очолював Володимир Шатаєв — заслужений майстер спорту міжнародного класу та президент федерації альпінізму та скелелазіння Росії. Фінансову підтримку експедиції надав американець Річард Ден, науковець і дослідник у цій галузі. Пан Александров зазначив, що сходження на гору не було легким, адже воно тривало близько трьох діб. Піднявшись на вершину, дослідницька експедиція розгорнула прапор Львова. “Власне метою експедиції було підтвердити чи спростувати інформацію про існування Ковчега Ноя. Альпіністам, на жаль, не вдалося дізнатись нічого нового про Ноїв Ковчег, проте наступного року планують ще одну схожу експедицію, — повідомив на прес-конференції у Львівській Ратуші пан Александров. — Та втім, дослідники зробили чимало. Вдалося дослідити велику площу гори, окрім ущелини Ахора, і саме сюди збираємося наступного року”.

Окрім Арарату, експедиція досліджувала унікальне місце — руїни стародавньої столиці Вірменії — місто Ані, вік якого — понад 5 тисяч років. Довгий час воно було закритим для відвідувачів, оскільки знаходилося на території військового об’єкта. Лише минулого року його побачили перші відвідувачі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *