Небезпечний суд

Віктор ЧАРНОМСЬКИЙ, "Ратуша"

|

Учора в редакцію „Ратуші” завітала молода жінка, яка відрекомендувала себе так: „Я — студентка правознавчого факультету МАУП. Щойно вийшла з в’язниці”. Як виявилось, її туди своїм рішенням відправила суддя місцевого суду Франківського району м. Львова п. Мартинишин.

Зі слів студентки, вона в суді оскаржувала постанову прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи проти особи, яка спробувала її пограбувати. Суд позову п. М. не задовольнив, і коли жінка попросила рішення для оскарження його в апеля­ційній інстанції, їй не відмовили і запропонували зачекати у вестибю­лі храму правосуддя. Згодом поруч із нею з’явився працівник міліції із спецпідрозділу „Грифон”, у функції якого входить здійснення охорони при розгляді справ щодо кримінальних злочинців. У цей момент позивачка відчинила двері, за якими сидів секретар судового засідання. Він пояснив жінці: „Рішення я вам не дам, бо йду на нараду”. Нарікання студентки на півдня страченого часу призвело до подій, які вона не могла побачити навіть у страшному сні. Секретар суду несподівано заявив, звертаючись до сержанта МВС: „Зачиніть за мною двері, бо я поспішаю”… Той чемно виконав прохання судового клерка і раптом нечемно схопивши отетерівшого майбутнього юриста за плече, поволік її по вулиці у Франківський відділ МВСУ. Склавши на неї рапорт, з яким, як твердить тепер уже затримана, їй не дали ознайомитись, перепровадили назад до „храму” Феміди. Далі, як розповіла вчорашній „зек”: „Суд був коротким. Суддя Мартинишин не дозволила мені скористатись правом на захист, хоча сама я перебувала у напівшоковому стані і неспроможна була захистити себе на відповідному рівні, і мені раптом присудили … п’ять днів позбавленні волі. Так я опинилась серед злочинців і наркоманів, де негайно оголосила голодування, через що мене посадили в окрему камеру”. Невдовзі своє затримання гостя піде оскаржувати … до суду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *