Як “нагріти” чесного львів’янина?

Лінивий платить двічі, жадібний — тричі, а „лох” — завжди

Рішенням виконкому Львівської міської ради від 20.10.2006 р. № 1189 з 24.11.2006 р. у Львові було запроваджено двоставковий тариф на надання послуг із централізованого теплопостачання. Відповідно до затверджених Держкомбудом Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію і гарячу воду за № 191 від 08.09.2000 р., двоставковий тариф складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії. При цьому приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача, а кількість спожитого тепла обліковується відповідним лічильником або розраховується за відповідною методикою.

Уже рік у Львові діють ці нові правила нарахування тарифів за спожите тепло і, як з’ясувалося, впродовж літнього періоду умовно постійна складова цього тарифу розраховується за нелогічним і цілком абсурдним алгоритмом.

Зокрема, депутат Львівської міської ради від УНП Михайло Баляс на останній сесії міської ради зачитав щодо цього депутатський запит до міського голови. „До мене надійшли скарги мешканців багатоквартирних житлових будинків по вул. Сихівській, 2, 4, 10 і по вул. Зубрівська, 25 щодо не­обґрунтованого нарахування їм вартості умовно постійної складової величини за приєднане теплове навантаження (так званої що­місячної абонплати). Суть обурення мешканців полягає у тому, що в одному будинку у квартирах з однаковою площею у різних під’їздах їм виставляють рахунки на оплату вартості умовно пос­тійної величини теплоспоживання на різні суми” – йдеться у депутатському запиті Михайла Баляса.

Як з’ясувалось, нарахування абонплати здійснюється теплопостачальною організацією на основі опитувального листа споживача теплової енергії, який складено проектною організацією. Тобто нарахування здійснюється з врахуванням технічних умов на приєднане теплове навантаження на кожний під’їзд окремо. Тому мешканці одного будинку у різних під’їздах і отримують рахунки на оплату, які можуть різнитися на кілька гривень, а різних будинків — навіть у двічі. За словами Михайла Баляса, такий підхід до розрахунку умовно постійної величини тарифу за тепло є нелогічним, необґрунтованим і незаконним, адже не зрозуміло, чому мешканці будинків (які побудовані за однотипними проектами), сплачують цілком різні суми за теплопостачання тільки тому, що їхні технічні умови на приєднання тепломережі є різними. “З метою врегулювання проблеми занадто диференційованого підходу до нарахування умовно постійної величини тарифу на теплопостачання у м. Львові прошу досконало вивчити цю проблему. Зокрема, перевірити всю технічну документацію, на підставі якої проводиться нарахування величини приєднаного теплового навантаження. Практика показала, що деяким споживачам дешевше опалювати квартиру електрокалориферами, аніж сплачувати протягом року за отримане тепло за існуючою системою нарахування. Крім того, пропоную провести перерахунок абонплати за обслуговування тепломережі по будинках однакового класу та визначити середню величину умовно постійної складової тарифу для кожного класу будинків, чим ви­ключити проблему наявності різної величини розрахунку за теплове навантаження для однотипних будинків, які знаходяться в одному мікрорайоні, а тим паче — різних під’їздів одного будинку”, — йдеться у депутатському запиті п. Баляса.