Діти влади

Володимир САМУСЕНКО, «Ратуша»

|

Син чиновника міськради Марії Желіско побив працівника стоянки.

Діти, діти, куди вас подіти… Ні, ні — цього разу не йтиметься про позачергове отримання племінником керівника департаменту житлово-комунального господарства ЛМР Марії Желіско службової квартири. Ну скільки врешті-решт можна?! Але прізвище Желіско знову фігуруватиме. До редакції „Ратуші” звернувся львів’янин Анатолій Хвильовський. Він розповів історію, яку редакція просто не могла залишити поза увагою.

Пан Анатолій уже впродовж багатьох років працює на автостоянці №9, що біля аеропорту. Він просто охороняє чужі автівки і збирає оплату за послуги стоянки. За його словами, частенько доводиться декому нагадувати, що стоянка все-таки платна. І як це зазвичай буває, серед головних боржників саме ті люди, кому б не пасувало цього робити. „Я знаю Марію Желіско, її чоловіка та й сина дуже давно. Батько і син завжди залишають машини на ніч, і проблем ніколи не було, — розповідає Анатолій. — Але в ту ніч (десь о 24.00, у ніч із 31 липня на 1 серпня) я підійшов до Віталіка (сина Марії Желізко, начальниці департаменту житлово-комунального господарства та інфраструктури Львівської міської ради) і пояснив, що він заборгував мені за три дні простою. Він у звичній для себе грубій манері матюкнувся. Я такого не стерпів і сказав йому щось на зразок: „Що ти собі дозволяєш, шмаркачу?!” Як усе відбувалося згодом, Анатолій не може чітко пригадати. „Спочатку був удар по носі, а потім ще якийсь важкий удар по голові. Обличчя заляло кров’ю, і, як мені вже розповіли потім, в мене була розсічена голова. Важко щось пригадати, я знепритомнів. Хоча, ні, треба згадати, приїздили сама Марія Желіско та її чоловік. Пані Желіско замастила мені голову йодом”, — все ж пригадує постраждалий. Винуватець бійки Віталій Желіско, за словами побитого, мабуть, зразу й утік із місця пригоди.

Після того випадку Анатолій уже нікого з цих людей не бачив. Не завітала родина Желісків ані до травмпункту, ані до лікарні, в якій два тижні пролежав пан Хвильовський. „На щастя для нього та й для мого здоров’я, лікарі сказали, що у мене немає побоїв середньої важкості. Тож Віталіку, очевидно, не світить кримінальна справа. Але дільничий, який з’явився у лікарні відразу ж після мого прибуття, записав усі мої координати, тож, думаю, нападнику це так просто не минеться. У мене є свідки”, — переконаний у тому, що справедливість є, пан Анатолій. Постраждалий уже виписався з лікарні і все-таки хоче повернутися на роботу, адже переконаний, що таких людей боятися не потрібно.

До речі, Віталій Желіско так і не заплатив боргу за стоянку. Це зробили його батьки. „Мене просто дивує таке виховання. Легко взяти й побити людину. Я також не буду мовчати, хоча поважаю цю родину. Він що собі думає, якщо у нього — новеньке BMW, а у батька — Mazda, то можна вже бути пупом землі? Такого я не розумію”, — не може змиритися побитий. Поспілкуватися із самим Віталієм Желіско журналісти „Ратуші” наразі не змогли. Домашній телефон за адресою, де зареєстрована Марія Желіско, не відповідає. На роботі ж, у Львівській міській раді, турбувати матір винуватця, Марію Желіско, дещо неетично. Все ж таки у цій історії пані Желіско фігурує як мати, а не як чиновник. До того ж у прес-службі міської ради також вважають, що турбувати чиновника міської ради через те, що її син побив там когось не варто. Тому й у її приймальні з міським райцем не з’єднують.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.