Дипломатія холодної війни

Володимир ЦВЯХ, “Україна і час”

|

Стосунки між Росією та Великобританією погіршилися через розслідування вбивства Олександра Литвиненка.

Британія вирішила ще раз на ділі довести вірність своїм традиціям і вислову Вінстона Черчілля про те, що у цієї країни немає постійних партнерів, а є постійні інтереси. Напевно, саме ця фраза може охарактеризувати рішучий вчинок британської влади, коли на початку тижня голова МЗС Великобританії Девід Мілібанд заявив, що чотирьох російських дипломатів вишлють з країни у відповідь на відмову Росії видати підприємця Андрія Лугового. Останнього звинувачують у причетності до вбивства екс-офіцера ФСБ Росії Олександра Литвиненка. Крім того, Британія вирішила заморозити переговори про полегшення візового режиму з Росією, обмежити видачу віз російським чиновникам і призупинити співпрацю з Москвою у деяких сферах.

Нагадаємо, що Олександр Литвиненко, котрий втік до Великобританії у листопаді 2000 року, помер рівно через шість років. За даними спеціалістів британського Агентства з охорони здоров`я, в його організмі знайшли радіоактивний полоній-210. Проте офіційного висновку про причини смерті і результати розтину влада Британії так і не оприлюднила. Вмираючи в одній із тамтешніх клінік, Литвиненко у своїй смерті звинуватив особисто президента Росії Володимира Путіна.

Москві потрібен “Береза”

Королівська прокурорська служба Великобританії на початку минулого тижня підтвердила, що отримала офіційну відмову Росії на запит про екстрадицію Лугового, надісланий російській стороні 25 травня. Генпрокуратура РФ мотивує відмову тим, що їхня конституція забороняє видачу російських громадян іноземним державам, і пропонує передати Лугового суду у Росії. Але за умови, що російській стороні передадуть достатньо доказів у справі. Натомість представник прес-служби прем`єр-міністра Великобританії Гордона Брауна раніше заявив: Великобританія не може бути впевнена у тому, що суд РФ виявиться достатньою мірою справедливим та об`єктивним.

Реакцією політиків і населення Об`єднаного Королівства була цілковита підтримка дій уряду. Представники найбільших опозиційних партій — Консервативної та Ліберал-демократичної — офіційно підтримали заяву міністра Мілібанда. У ній зазначено, що дії, до яких вдався уряд країни, не є антиросійськими, а спрямовані на досягнення співпраці з російською стороною.

Офіційний Кремль не забарився із відповіддю. Міністерство закордонних справ Російської Федерації назвало дії Лондона “провокаційними” та “аморальними” і попередило, що вони будуть мати дуже серйозні наслідки для російсько-британських стосунків.

“Складається враження, що такими діями британська влада намагається виправдати в очах світової громадськості відмову від роботи з російськими правоохоронними органами щодо питання екстрадиції в Росію Закаєва та Березовського, стосовно яких передано неспростовні докази причетності до терористичної діяльності”, — заявив офіційний представник МЗС Росії Михайло Каминін.

Небажані шпигуни

У середовищі британських мас-медіа коментарі щодо відносин Лондона і Москви з`явились неоднозначні. Так, газета Guardian стверджує, що дипломати, яких Британія має намір вислати, є працівниками російських спецслужб. “Усі четверо, яких планують вислати, — це агенти організації-спадкоємниці КДБ, що свідчить про те, що британська влада справді підозрює у причетності до вбивства (Олександра Литвиненка) російську розвідку”, — йдеться у статті під заголовком “Дипломатія холодної війни повертається із висланням із Великобританії шпигунів”. Guardian повідомляє, що нині у Лондоні працює близько 30 агентів російської розвідки — найбільша кількість з часів закінчення холодної війни. “Це відображає стрімкий інтерес Кремля до лондонського кола дисидентів”, — зазначено у публікації. Тим часом, за даними газети Independent, ніхто з росіян, яких висилають, не має стосунку до справи Литвиненка і до шпигунської діяльності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.