Щоб не запахло смаленим, або Чи подолають політики підводні айсберги до 30 вересня?

Мирослав ГРЕДІЛЬ, “Україна і час”

|

Одні політики кажуть, що до виборів ще чотири місяці, інші резонно заявляють — аж чотири місяці. Обидві сторони, кожна зі своєї дзвіниці, мають рацію.

Більш-менш спокійно можуть відпочивати місяць-два репрезентанти Партії регіонів, що не працюють в уряді і у виконавчих структурах на місцях. Вони, за даними усіх соціологічних служб, не тільки повторять минулорічний результат, але й мають усі шанси перевершити його на кілька відсотків.

Юлія Тимошенко теж може на деякий час гайнути у Великобританію, щоб відвідати сватів і у пакеті поспілкуватися з лейбористами на предмет нових технологій у виборчій кампанії.

Нема чим надто перейматися і комуністам. Вони знову назвуть усіх зрадниками та олігархами і таки “застрибнуть” у Верховну Раду.

Буде там представлена і “Наша Україна”. Питання лише у тому, скільки відсотків набере ця президентська сила, щоб солідно торгуватися у майбутньому за владний шмат пирога.

Надто пікантна ситуація у СПУ. Переорати ниву соціалістів намагатиметься екс-соціаліст Юрій Луценко незалежно від того, у якому форматі його “Народна самооборона” йтиме на вибори.

А ось прогресивна соціалістка Наталя Вітренко вже давно веде неофіційну передвиборчу кампанію, публічно “мочачи” усіх конкурентів. Як не парадоксально, від неї найбільше сьогодні дістається Партії регіонів, оскільки саме від електорату цієї політичної сили вона мріє “відкусити шматочок” голосів, щоб потрапити до парламенту. Вітчизняна “орлеанська діва” аж захлинається, проклинаючи і лівих, і правих, і центристів. НАТО, російська мова та ЄЕП — ось її козирні карти.

Але щоб народ 30 вересня таки реалізував своє конституційне право, наші політики ще мусять успішно подолати декілька підводних рифів. Маємо на увазі паузу, яка виникне у перші два місяці літа. Експерти вже називають її найбільшим фактором ризику, адже зруйнувати нинішній компроміс може мінімальне напруження у трикутнику Ющенко — Янукович — Мороз.

Першим серйозним випробуванням може стати питання: а хто ж усе-таки в країні генпрокурор — Піскун чи Шемчук? І всі чомусь забули про Тимошенко, яка вже зо два тижні не робить жодної публічної заяви. І це далеко не останні камені спотикання, які треба обережно обійти політикам, щоби знову не запахло смаленим.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...