Місце розбрату біля монастиря

Марія СКИРА, „Новий Погляд”

|

Монахині намагаються голодом та демонстраціями припинити будівництво на сусідній ділянці.

Щодня об 11 та 17 годині сестри контемплятивного монастиря св. Пророка Іллі, що розташований у селищі Брюховичі беруть у руки траспарант та з піснями прямують до сусідньої садиби. У такий спосіб вони протестують проти зведення будинку, який, на їхню думку, заважатиме їм гідно виконувати святу обітницю.

«Наш монастир єдиний в Україні, – розповідає «Погляду» сестра Магдалина із контемплятивного монастиря. – Основна місія сестер – молитися, а для цього потрібне місце, віддалене від людей та шуму. До заборони церкви ми жили у с. Суховоля Городоцього району. Після того як церква вийшла із підпілля, то всім монастирям повернули майно, а нам – ні. Річ у тому, що в приміщенні монастиря знаходиться школа і нас попросили бути милосердними та не претендувати на нього, хоча закон був на нашій стороні. Кілька років ми не мали монастиря, а потім десять років тому за кошти релігійної організації купили у Брюховичах недобудований будинок. Купили ми будинок лише тому, що нам пообіцяли, що нічого будувати поруч не будуть. Тут тихе місце, ліс поруч, сусіди з іншої сторони хороші. Проте у квітні цього року новий господар почав копати фундамент під будівлю. Ми дізналися, що він не має дозволу на будівництво, тому звернулися до селищної ради з проханням зупинити його. Але ігноруючи заборону будувати, пан Дащенко й далі робить свою справу. Найбільше нас насторожує дивна поведінка Олега Дащенка і ми думаємо, що він задумав щось недобре».

Що саме дивує сестер у поведінці сусіда, вони відмовилися говорити, мовляв, це справа вищих духовних органів.

«Ми і він – несумісні, монастир повинен мати відповідні умови для існування, – продовжує сестра Магдалина. – З одного боку живуть люди, а тут ми не знаємо навіть, що планують збудувати. Архітектор дозволу на будівництво не давав, невідомо цільове призначення будинку. На ділянці вже є будинок, то навіщо йому ще один?»

Кореспондентові «Погляду» вдалося поспілкуватися із господарем майбутньої будівлі. Олег Дащенко сказав, що ділянка є його приватною власністю і він має повне право робити на ній все, що завгодно. «Коли був головою селищної ради Сало, то він усі землі Брюхович роздав депутатам, – розповідає пан Олег. Я сам з Києва, депутат Київської міської ради, і тут чужа людина. Я цілком законно придбав у Брюховичах чотири ділянки. Тут не буде нічний клуб чи казино, а житловий будинок, зроблю також дорогу, капличку, фонтанчик. Визнаю, що тепер я будую без дозволу, але лише через просту причину. Коли у нотаріуса оформлюють документи, то дозвіл на будівництво дають на окремому бланку, який не надрукували, бо Верховна Рада заблокувала. Він буде аж восени. Але за це всього-на всього заплачу штраф 170 гривень. Ліс я не вирубую, бо купив цю землю лише через ліс. Навпаки, почистив сосни та вивіз 12 машин сміття з лісу».

Свою поведінку Олег Дащенко дивною не вважає, хоча справив враження невихованої і хамовитої людини, бо у розмові із нашим кореспондентом, розказав про свої зв’язки у «верхах» та між іншим спитав «Ви ж іще хочете працювати у журналістиці? Правда?» Не знаю, чи то він намагався на щось натякнути чи просто щиро переймався моїм майбутнім.

Коментар для «Погляду»

Олександр МОЛОДИЙ, землевпорядник, обліковець у Брюховицькій селищній раді

„Цю ділянку Олег Дащенко купив цілком законно на вторинному ринку. Попереднім власникам її виділили під житлову забудову, позаяк вона розміщена у житловому кварталі. Дозвіл на будівництво пан Олег не отримав через невеликі бюрократичні неузгодження. Взагалі, унікально, що людина настільки багата просила дозволу на будівництво. У Брюховичах 90-95 відсотків будинків збудовано беж жодних дозволів. Є десятки людей, які просто „плюють” на селищну раду, і яким не потрібні ніякі дозволи. Згідно із законом, за будівництво без дозволу вони заплатять штраф 170 гривень! І все!

Але Олег Дащенко чи хтось інший там колись побудується. У приватній розмові він мені сказав, що, можливо, продасть садибу, позаяк приїхав сюди, щоб збудувати собі будинок та мирно у ньому жити. Пан Дащенко планував побудувати дитячий майданчик, капличку, зробити дорогу, а конфлікти йому не потрібні. Оскільки це його приватна власність, то він має право вирубувати ліс. Селищна рада минулого скликання під головуванням Івана Сала 2005 року проголосувала за те, щоб виділити ділянку під забудову. А обіцянка пан Сала монахиням, що там нічого не буде – це відверта брехня. Обіцяючи одне, він одразу дозволив абсолютно протилежне. Це таким був його стиль керування протягом багатьох років.

Чому виник цей конфлікт? На ділянці вже є два будинки. Коли попередній власник – покійний пан Партика їх зводив, то ніяких нарікань з боку сестер не було. Новий господар тепер будується на відстані близько 70 метрів від огорожі, якою обведено монастир. Тобто, між ним та монастирем є ще одна ділянка і, безперечно, там ще хтось побудується. Поясню ситуацію. Після минулих виборів колишнього голову селищної ради Брюхович Івана Сала заарештували. Зараз триває масова кампанія у Брюховичах, спрямована на те, щоб екс-голову звільнили. Це роблять його родичі, друзі, всі ті люди, кому він давав землю. Крім того, було реорганізовано земельну комісію у селищній раді і є люди, які не задоволені тим, що їх усунули від певних корупційних схем. Тому й триває брудна кампанія, розрахована на те, що вдасться заблокувати роботу селищної ради та дестабілізувати ситуацію, мовляв, голова погрузне у судових позовах, спілкуваннях із пресою, опустить руки і не буде нічого робити. Там іде велика боротьба між новими людьми, які прийшли щось змінити і тими, що сиділи при владі 16 років. А монахинь просто використовують. Якби там будувався хтось інший – то до нього теж би вчепилися. Ні він, ні сестри не причетні до цього протистояння. Це все роблять зі сторони, зокрема, пана Сала та людей, які стоять за ним. Це конфлікт між оточенням Сала та новим складом селищної ради Брюховичів”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...