Єврознесення

Мирослав ГРЕДІЛЬ, “Україна і час”

|

У Росії, як відомо, дві серйозні “вавки” — дурні і дороги. У нас, на жаль, з тими болячками теж “усе гаразд”. Особливо симбіоз цих складових проявляється у “критичні дні”, коли треба щось кардинально вирішувати.

Таким каталізатором і водночас специфічним рентгеном, безперечно, стане для місцевого істеблішменту проведення Євро-2012.

І хоч до історичного та водночас “судного” дня ще не близько, у львівському бізнесовому та чиновницькому мурашнику вже почався справжній броунівський рух. Перші намагаються прихопити якомога більше земельки у межах міста і поза ним, щоби побудувати мотелі, кемпінги, ресторани. Чиновницька ж братія це все має узаконити і теж не залишитися “голою та босою”. Та, як кажуть бойки, “най би”, якби це робилося якщо не у правовому руслі, то хоча б у межах пристойності. На жаль, перші кроки чиновників не вселяють оптимізму і надії. Судіть самі.

На початку тижня в Інтернеті з`явилася інформація з цікавою назвою — “До Євро-2012 у Львові зноситимуть будинки”. Цитую дослівно: “У Львові необхідно збудувати магістральні дороги та транспортні розв`язки, щоб вирішити транспортну проблему. Для цього треба знести кілька будинків, що знаходяться у межах “червоних ліній”. Йдеться про багатоповерхові будинки, а також про приватні будівлі. Держава повинна виплатити компенсацію людям, які живуть у цих помешканнях”.

Ці слова належать головному інженеру управління архітектури Львівської міської ради Олегові Гримаку. І далі пан Гримак заявив, що під екскаватор потрапить кілька будинків з конкретними номерами на вулицях Княгині Ольги та Луганській.

Ми повірили міському чиновнику і разом з фотокором пішли на Луганську шукати названі будівлі, щоби зафіксувати їх, як кажуть, для історії. Пройшовши з п`ять кілометрів уздовж залізничної одноколійки від Стрийського мосту аж до Зеленої, ми не натрапили на жодну житлову оселю. Усюди лише виднілися незрозумілого призначення промислові споруди — рудименти “розвинутого” соціалізму.

Телефоную Олегові Івановичу. Чиновник зайнятий, бо у нього прийомний день. Але пояснює, що журналісти його не зрозуміли. Виявляється, пан Гримак мав на увазі вулицю Повстанську, а не Луганську. Він радить мені завітати у 408 кабінет міськради до Галини Олександрівни, щоб отримати вичерпну інформацію.

Через годину ми вже розглядаємо карту-схему майбутньої магістралі. Пані Галина каже, що від їхнього відомства мало що залежить — як спроектують фахівці “Містопроекту”, так вони і позначать на мапі.

У будинку Ратуші також з`ясував, що в міських чиновників проблеми з топонімією. Вони, роблячи публічні заяви, могли б заглянути у довідник або хоча б одним оком зиркнути на карту Львова. А там чітко зафіксовано, що колишня вулиця Партизанська — зовсім не Повстанська, а має ім`я видатного вітчизняного літературознавця академіка Михайла Рудницького. Дивує ще й те, що на цій вулиці вже кілька років як замешкав міський голова Андрій Садовий зі сім`єю.

…У вівторок десантуємося біля триповерхового будинку № 58. Мешканці зворохоблені — перед нами до них завітало телебачення. Тому люди у курсі справи. Сім`я Самсонових живе у цьому будинку з 1983 року і категорично відмовляється звідси виїжджати. Готова захищати свої права до кінця. А ось Павло Фоменко, пенсіонер і самітник, радо б переїхав у новий район, бо йому тут сумно.

Коментар

Юрист ТзОВ “АЙПІЄ-Л” Микола СТОРОЖ:

— Питання надання житлових приміщень у зв`язку з відселенням регулює Житловий кодекс України. Згідно зі статтею 111 Кодексу, якщо будинок підлягає знесенню у зв`язку з вилученням земельної ділянки для державних або громадських потреб, органи місцевого самоврядування надають громадянам інше упорядковане житлове приміщення. Відповідно до статті 113 Кодексу, надане громадянам упорядковане житлове приміщення повинно перебувати у межах цього ж населеного пункту і відповідати встановленим санітарним та технічних вимогам. Громадянам, які займали окрему квартиру, мають надати окрему квартиру. За розміром приміщення повинно бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у межах норми житлової площі (13,65 квадратного метра на одну особу). Якщо наймач або член сім`ї, що проживає разом з ним, має право на додаткову житлову площу і фактично користується нею, приміщення надають з урахуванням норми додаткової житлової площі. У разі виселення із житлового приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання житлового приміщення у цьому населеному пункті, виселеному надається житлове приміщення відповідно до встановленого розміру.

Що стосується землі, то власнику натомість повинні надати іншу, рівноцінну за якістю земельну ділянку. У разі незгоди власника з рішенням, що тягне за собою припинення права власності, воно не може бути виконано до вирішення спору судом або третейським судом. Під час розгляду спору вирішують також усі питання відшкодування власникові завданих збитків.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *