Високий Замок: чи настане час збирати каміння?

Марія ДОРОТИЧ, “Україна і час”

|

У п`ятницю, 25 травня, минає два роки від часу ухвалення міськвиконком рішення про відновлення візитки Львова — Високого Замку (замку Руського Королівства).

Однак ідею тодішнього міського голови Любомира Буняка оцінили неоднозначно. Більша частина депутатів виступила проти відбудови фортеці на Високому Замку. Натомість серед прихильників ідеї не бракувало поляків. Останні не вбачали нічого поганого у відновленні історичної реліквії. Проте міські райці сказали своє слово: з відбудовою фортеці треба зачекати. “УіЧ” поцікавилася у пана Буняка і теперішньої влади, чи, бува, не змінилося їхнє ставлення до відбудови замку.

“У Львові нема господаря”

Екс-мер Львова Любомир Буняк розповів, що ідея відновлення Високого Замку жевріла для того, щоби раз і назавжди підкреслити українськість Львова. Історія твердить: Львів будували русько-українські князі. Тому немає підстав заперечувати, що місто завжди належало українцям.

“Це нонсенс, що символ міста не відновлений, — каже Любомир Буняк. — Я декларував у передвиборчій програмі відбудувати фортецю. І відповідав за свої слова впродовж каденції. Усі підготовчі роботи з відбудови фортеці на Високому Замку були готові: проектна-технічна документація, археологічні дослідження, виділено кошти”.

За словами пана Буняка, з державного бюджету виділили 18 мільйонів гривень. Щоправда, він планував залучати також спонсорські кошти. Віце-прем`єр-міністр Микола Азаров підтримав Любомира Буняка і погодився виділити гроші з державної скарбниці.

Ідею присвячували до 750-річчя Львова. Відбудована фортеця мала би символізувати пам`ять про усіх борців за волю України. Депутатський корпус розкритикував відбудову замку і скасував рішення виконкому. Серед опонентів були Тетяна Крушельницька, Віра Лясковська, засновник Фонду збереження історико-культурної спадщини Андрій Салюк, професор і сходознавець Ярослав Дашкевич.

“Сучасна влада відбудувати замок може, та вона безвідповідальна, — вважає пан Буняк. — Для цього потрібно прийняти рішення на сесії і виконавчому комітеті. Але у Львові господаря немає, натомість є безлад в усіх сферах. Більшість науковців з-за кордону підтримали ідею відбудови символу міста. Я отримував листи від пересічних львів`ян, які казали, що це найкраща ідея за всі роки післявоєнного періоду”.

Любомир Буняк стверджує, що автентичність фортеці замку можна відтворити за допомогою численних архівних документів і польських книг, які він зібрав. Польські джерела теж декларували, що Високий Замок — руська фортеця, яку звели українці. Втім, детальних креслень фортеці сьогодні не збереглося.

“Вважаю, більшість людей не схвалювали відбудову замку лише тому, що за цю благородну справу взявся українець. Але які наслідки матиме відбудова фортеці за допомогою рук поляка чи, скажімо, австрійця?” — риторично запитує пан Буняк.

Будувати — не роздумувати

Заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів зауважив, що сучасна влада міста негативно ставиться до відбудови фортеці на Високому Замку. Річ у тому, що проект не обґрунтований — немає потреби у відновленні замку. По-перше, це затрата величезних коштів, які не передбачені у бюджеті. Якщо кошти і будуть, то треба взяти до уваги, що у Львові є чимало проблем з архітектурою в історичній частині міста, яку треба негайно рятувати. По-друге, відбудовувати необхідно те, що автентичне і збереглося. Адже відновлювати втрачену пам`ятку — нонсенс. За словами пана Косіва, до сьогодні не збережено жодних креслень і зображень автентичного вигляду Високого Замку.

“Найбільша проблема в тому, що в різні часи славний львівський замок виглядав по-різному. Виникає риторичне питання: замок, якої епохи відбудовувати — XIII чи XVII століття? Я вважаю, що ідея була авантюрою, яку не можна серйозно сприйняти”, — підсумував Василь Косів.

Довідка

Високий Замок звів король Данило. Його син Лев у 1261 році за наказом татарського хана Бурундая розібрав фортецю. Згодом споруду відбудували. Як резиденція для галицьких князів фортеця функціонувала до 1340 року. За часів Австрійської імперії її знову зруйнували, а каміння продали.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...