Тепловий удар по Львову

Марія ДОРОТИЧ, “Україна і час”

|

У понеділок, 21 травня, керівник ЛМКП “Львівтеплоенерго” Ігор Марчак написав заяву на звільнення з посади, яку обіймав одинадцять років. Причина, за його словами, полягає у впертості міського голови Андрія Садового і його команди.

Інакше кажучи, міська влада проти передачі Теплоенерго у концесію. Остання, на думку пана Марчака, дозволила б оптимально модернізувати теплову систему. Наразі Ігор Марчак перебуває у відпустці, а заява на звільнення набуде чинності 17 червня.

Проблема забезпечення львів`ян теплом загострилася неймовірно. Основні засоби системи зношені майже на 60 відсотків. Тимчасова комісія з питань теплопостачання, утворена у міськраді, розробила стратегію розвитку та реформування “Львівтеплоенерго”. Минулого тижня комісія одноголосно винесла вердикт: відмовитися від передачі “Львівтеплоенерго” у концесію, залишивши підприємство у комунальній власності міста, і розвивати його своїми силами. Що з того вийде, львів`яни вже дізнаються взимку.

Про шляхи виходу з кризи теплопостачальних підприємств Львова кореспондентка “УіЧ” запросила подискутувати членів комісії — Тараса Когута (фракція “Наша Україна”), Володимира Гірняка (фракція УНП) та радника міського голови Львова з питань енергозабезпечення і комунальної теплоенергетики Сергія Бабака.

— Які найболючіші проблеми у сфері теплопостачання?

С.Б. — Стан “Львівтеплоенерго” складний, але не критичний. Підприємства ще в змозі забезпечити мешканців теплом в опалювальний період. Не погоджуюся з думкою, що підприємство на межі розвалу. Зношення основних засобів — 58 %, у Білорусі — 78 %. Останні ефективно працюють завдяки раціональному використанню коштів та інженерних технологій.

В.Г. — У тепловому господарстві суцільний безлад. Система зношена майже на 60 %, притому, що критична межа — 70 %. Теплопостачання потребує серйозних капіталовкладень. За розрахунками фахівців “Львівтеплоенерго” та “Залізничтеплоенерго”, у Львові треба встановити понад тисячу індивідуальних теплових пунктів та 120 км труб.

— Які переваги та недоліки концесії?

С.Б. — В Україні немає жодного позитивного досвіду концесії чи оренди комунального майна. Законодавство передбачає втрату майна мінімум на 25 років. Тому мерія впродовж цього терміну не матиме юридичного права втручатися у роботу “Львівтеплоенерго”.

В.Г. — Концесія передбачає чіткий механізм залучення коштів. Концесіонера залучають на конкурсних засадах. Він зобов`язаний вкласти 400 мільйонів гривень у Теплоенерго, підписує договір, згідно з яким погоджує з виконкомом тарифи на тепло. Концесіонер також погашає борги підприємства, залучає нові технології, перебирає управління. Звичайно, що він буде заробляти на Теплоенерго. Втім, місто самостійно не може на ньому заробити. “Львівтеплоенерго” дає тільки збитки, система теплопостачання потребує реформування.

Восени ми знову зіткнемося з проблемою зростання цін на газ — виконком підвищить тарифи. У плані енергозбереження нічого не зроблено. Реформування Теплоенерго через концесію вигідне.

Т.К. — Міністр економіки України Анатолій Кінах не рекомендує передавати комунальну сферу міста у концесію. І ще один нюанс: закон про концесію передбачає невтручання влади у роботу концесіонера.

Комісія вирішила та рекомендуватиме виконавчим органам влади відмовитися від концесії, а розвивати підприємство власними силами — коштами з міського бюджету та кредитів.

— Концесія передбачатиме підвищення тарифів?

С.Б. — Хороше запитання. Концесіонер вкладе у підприємство кошти, зробить інновації, а це призведе до тотального підвищення тарифів. Адже необхідно повернути вкладені фінансові ресурси. Проблема в тому, що влада не матиме змоги ефективно впливати на діяльність теплопостачального підприємства мінімум на 25 років.

Т.К. — Усе, що робитиме концесіонер, зробить своїми силами місто. Концесіонер ніколи не погодиться працювати збитково! Для цього він вимагатиме підвищення тарифів на тепло або відповідних дотацій з бюджету.

— Однак досвід засвідчив, що місто не спроможне вирішити проблеми “Львівтеплоенерго”, а борги щороку зростають…

Т.К. — Так. Але у нас немає чіткої системи управління комунальної господарки. Необхідно розробити стратегію розвитку теплопостачальних підприємств, де чітко прописано фінансову політику та контроль над коштами, щоби запобігти зловживанням. Насамперед це питання гостро лежить у площині управління підприємством. Треба змінити керівництво теплопостачальних підприємств змінити, взяти на роботу фахових людей, скажімо, професійних менеджерів. У “Львівтеплоенерго” працює багато людей старшого віку, треба вливати молодь.

С.Б. — Насамперед необхідно розробити схему теплопостачання міста, як це вимагає законодавство. Саме у схемі мають бути усі розрахунки коштів. Для цього законодавство передбачає створення спеціального ліцензованого інституту. Програма повинна бути затверджена міською радою як план дій на майбутні 5-7 років. Тоді у Львові буде офіційний документ, згідно з яким можна говорити про кошти, котрі треба вкласти у теплоенергетичну галузь міста.

Я б змінімізував негативні наслідки від виду енергоносія (газу) завдяки підвищенню ККД і точок генерації (котлів), зниженню втрат у теплових мережах, наведенню прозорості у розрахунках за теплову енергію, підвищенню платоспроможності та дисциплінованості споживачів тепла. Треба погашати борги, оскільки підприємство втрачає обігові кошти і змушене їх залучати з певних джерел: кредитів, інвестицій.

Одним з видів мінімізації затрат у разі подорожчання газу є перехід на альтернативні види палива — біопаливо. Це стосуються ТЕЦ-2, котли якої технічно можна перевести на біопаливо. Однак треба закласти кошти для ефективної паливоподачі. Насамперед необхідно проаналізувати ринок біопалива Львівщини, щоби дізнатися, наскільки років його вистачить.

— Що на наступній сесії запропонує комісія депутатському корпусу у тарифній політиці та переході на біопаливо?

Т.К. — Комісія рекомендуватиме перейти на альтернативні види палива, скажімо, на вугілля. Втім, треба вивчити його кількість.

Щодо тарифів, то комісія акцентує на соціальному коригуванні цін за спожиті послуги. Необхідно чітко розробити систему тарифів для соціально незабезпечених. Адже тарифи будуть такими, як ціна на енергоносії. Тим паче, що з кожним опалювальним сезоном підвищується вартість газу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...