Судовий діагноз, або Підніміть руку, кого ще не компрометували

Мирослав ГРЕДІЛЬ, “Україна і час”

|

Компромат став основною зброєю у вітчизняній політиці. І коли зустрічаєш політика, на якого не вилито “відро гноївки”, то якось стає аж незручно, що таке може бути.

Тепер дійшла черга і до суддів Конституційного Суду. Ці люди, що звикли у тиші вершити людські долі, опинилися ніби у кратері вулкану. Їх б`ють звідусіль, з них насміхаються, їх звільняють і поновлюють, звинувачують у немислимій корупції. Як би таке відбувалося у хоч дотично правовій державі, то її громадяни просто гамузом збожеволіли б. А ми живемо…

Ось і голова суду пан Домбровський не витримав такого театру абсурду й написав заяву про відставку. Його колеги, які поки що виконують свій конституційний обов`язок, мабуть, лягаючи спати, теж обмірковують, як би вчасно зістрибнути з цього “палаючого кораблика”.

Опозиція, інтуїтивно відчуваючи вердикт Конституційного Суду не на свою користь, намагається зробити з цієї надто важливої для держави інституції “продажну дівку”. Не припиняються публічні заяви про те, що незалежно від того, що б Конституційний Суд робив далі, які б рішення приймав, усе це, як кажуть, “до одного місця”.

Коаліція ж нагадує висновок ПАРЄ, що “будь-які форми тиску на суддів неприпустимі і повинні бути покарані у порядку кримінального судочинства”. Коаліціянти навіть поширили заяву, у якій ідеться про те, що “шляхом незаконного звільнення, залякування, втручання у приватне життя суддів та їхніх родин, незаконного збору інформації, прослуховування розмов суддів чиняться спроби зробити Конституційний Суд слухняним знаряддям Президента та опозиційної політичної сили, на яку він опирається. Яскравою ілюстрацією цього може бути, наприклад, заява глави Секретаріату Президента, який назвав Конституційний Суд “сумнівним кіно”, а суддів — “статистами у ньому”.

Те, що судова система у нас прогнила, — річ очевидна, але щоб настільки! Вона вже не може не те, що когось захистити, вона не може захиститись сама. А це вже діагноз.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...