Начальник державної виконавчої служби Львівського обласного управління юстиції Андрій Багряк про рейди на боржників компослуг та механізм конфіскації майна.
Сьогоденні життєві реалії змушують українських громадян усе частіше вдаватись до судових процедур, аби захистити власні права або й поза власним бажанням долучатись до процесу судочинства. Оскільки наша держава й досі не може похвалитися достатньо високою правовою свідомістю своїх громадян, розраховувати на добросовісне виконання судових рішень зобов’язаною стороною особливо не доводиться. Тому не втрачає своєї актуальності уже протягом багатьох останніх років питання застосування державного примусу для виконання судових рішень та й рішень інших правозастосовчих органів держави. Адже кінцевим і головним результатом будь-якого судового розгляду є відновлення порушених прав і свобод чи відшкодування спричиненої шкоди. Саме таке завдання має вирішувати державна виконавча служба, на яку законом покладено функції щодо своєчасного, повного і неупередженого примусового виконання рішень судів та інших органів. Про буденні реалії судових виконань розповів «Погляду» начальник державної виконавчої служби (ДВС) Львівського обласного управління юстиції Андрій Багряк.
– Андрію Степановичу, які провадження викликають найбільший резонанс у громадськості?
– До таких можна віднести стягнення заборгованості за комунальні платежі. Значні об’єми поступлення таких виконавчих документів та актуальність питання зумовили вжиття спільних дій для підвищення ефективності стягнення подібних заборгованостей, чим займаються органи виконавчої служби спільно з органами місцевого самоврядування та керівниками КП.
– Як цей процес відбувається на практиці, наприклад, із комунальними боржниками? Останнім часом стало модою лякати львів’ян квартирними рейдами, показовими конфіскаціями…
– Ми не лякаємо рейдами, ми їх проводимо. Погоджуюсь, чи не кожному львів’янину відомо, що наша служба двічі на тиждень проводить спільні рейди разом із правоохоронцями та, звісно, представниками стягувачів, тобто підприємств, які надають комунальні послуги. Ми також запрошуємо на ці рейди представників ЗМІ. Звичайно, ми заздалегідь визначаємо «проблемні» території. Якщо мешканці «боргової» квартири відмовляються від сплати, вилучаємо матеріальне майно.
– Наприклад, шафу?
– Таким майном, зазвичай, стає побутова техніка чи предмети розкоші. Вилучене майно одразу передаємо стягувачам на зберігання до моменту проведення його реалізації, хоча до цього рідко доходить, оскільки зрозумівши всю серйозність ситуації, боржники змінюють своє ставлення до судових рішень і вживають активних дій для виплати заборгованостей.
– А якщо до боржника, грубо кажучи, «не доходить»?
– Зазвичай, доходить. А якщо ні, то вилучене майно реалізовують методом аукціону, отримані кошти йдуть на погашення заборгованості.
– Цей процес може відбуватися безкінечно. Що робити зі злісними неплатниками? Іншими словами, чи можна їх виселити з квартири?
– Можна виселити. Розумієте, заборговану квартиру також можна виставити на аукціон. Власнику квартири не вигідно це зі зрозумілих причин, адже його помешкання може піти з молотка за символічну одну гривню. То чи варто втрачати дах над головою через якийсь комунальний борг?
– Як можна оцінити вартість старого телевізора чи дивана у грошовому еквіваленті?
– До складу ДВС входить експерт із оцінки майна. Власне, він визначає вартість цього майна, яке покриває комунальну заборгованість.
– А якщо власник майна не згоден із цією оцінкою?
– Скажемо так: на сьогодні ще ніхто не подавав до суду через неправильне оцінювання матеріальних цінностей.
– Я так розумію, матеріальне стягнення стосується не тільки комунальних боржників. Що робити, наприклад, коли недобросовісний власник транспортного засобу відмовляється сплачувати штраф? Це ваша компетенція?
– Так, ми можемо арештувати машину. Хоча розмір штрафних санкцій, особливо за порушення правил дорожнього руху, нерідко викликає саркастичну посмішку у боржників і відверте нехтування обов’язку виконання таких виконавчих документів. У таких випадках досить дієвим заходом є арешт транспортного засобу боржника, який проводить державний виконавець і скерування органам ДАІ орієнтування на затримання «проштрафлених» автомобілів. Загроза позбутись власного авта через банальний штраф раніше здавалася боржнику смішною, але сьогодні вона, скажемо так, позитивно впливає на правову свідомість громадян.
– Якщо відверто, то які аспекти заважають вам нормально працювати? Адже часто-густо нам доводиться чути про те, що рішення судів не виконують?
– Я би сказав, що найобтяжливішим аспектом для нас є значна перевантаженість державних виконавців в окремих територіальних органах ДВС. Законодавчо встановлені терміни виконання судових рішень часто є недостатніми для їх практичного.
Сам правовий статус державних виконавців потребує вдосконалення. Адже увірватися у приміщення, забрати майно, накласти штрафи на боржника, ініціювати щодо нього кримінальну справу – усі ці заходи нерідко зазнають опору, який супроводжують погрози, насилля тощо. Уявіть, чинне законодавство, у порівнянні з працівниками правоохоронних і судових органів, практично не захищає державного виконавця від подібних дій. Це питання і надалі залишається відкритим, хоча удосконалення правового статусу працівників виконавчої служби, їх належний правовий і соціальний захист не тільки призвели б до зростання престижу цієї професії, але й позитивно відобразились на загальних результатах роботи державної виконавчої служби України.
Розмовляла Юлія КУХАР, „Новий погляд”