Модна сорочка за 2 гривні - радість чи сором?

Наталка КИСІЛЬ, “Україна і час”

|

Поява у нас крамниць вживаного одягу та ще й з лозунгами “якісний одяг з Європи” або “щоденне оновлення товару” спричинила серед людей справжній ажіотаж.

Якщо раніше на секондхендівські ринки і в магазинчики ходили найбідніші верстви населення, то нині в цих місцях можна зустріти ледь не депутата.

Річ у тім, що, виявляється, серед ганчір`я можна надибати на абсолютно нову річ або користовану, але відомого торгового бренду. Типу Карден, Версаче, Луї Віттон… Ціни ж цих блузочок, маєчок, спідниць, костюмів ну просто сміховинні. Одне слово, копійки. А тому й налітають люди на ці клондайки чудових речей, як метелики на світло. Хоча, звісно, багато хто має категоричне табу на “сорочину з чужого плеча” і на саму лиш згадку про це гидливо морщиться. Ми вирішили завітати в одну з крамниць одягу секонд-хенд і прислухатись-придивитись, які люди туди ходять, що вибирають і як коментують придбане.

Коментарі

“Вони схожі на радянські “комісійні магазини”

Любомира ШЕПЕЛЕНКО, завідувач відділення санітарної гігієни обласної СЕС:

— Ці секондхендівські магазини схожі на радянські комісійні. Зазначу, що у нас вони чітко не ідентифіковані за документами, а тому спеціальних санітарних правил для них не існує, є лише ті, які стосуються так званих крамниць непродовольчих товарів. Хоча ми все ж вимагаємо від власників магазинів вживаного одягу подання даних щодо проведення дезінфекції товару. Це для того, щоб цей одяг не завдав шкоди здоров`ю (наприклад, не передав якесь грибкове захворювання) людям, які його придбають. Але якщо говорити про місто Львів, то санітарний нагляд тут здійснює міська СЕС.

“Це не об`єкти особливого епідризику”

Олена ЛАВРОВА, лікар-гігієніст відділу комунальної гігієни Львівської міської санітарно-епідеміологічної станції:

— У Львові функціонує 23 магазини з реалізації вживаного одягу (у тому числі 6 гуртівень). У Галицькому, Личаківському і Сихівському районах — по 5, Шевченківському і Франківсьому — по 3, Залізничному — 2. Це інформація районних СЕС, які подають нам звіти. Загалом цього року перевірок цих магазинів було проведено мало. Чому? Бо перевірки “секонд-хендів” зазвичай заплановані на другу половину року. Однак і у попередні роки, і тепер проблем з цими об`єктами ми практично не мали. І взагалі, наголошу, це не є група особливого епідризику. У своїх перевірках ми керуємося статтею 16 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”. Також існують умови ввезення товарів з-за кордону (вживаних у тому числі). Отже, потрібно провести санітарну експертизу (на групу кишкової палички) товару. Дослідження тривають до трьох днів. Коли ж уже СЕС здійснює перевірку, то обов`язково вимагає довідку про проведення експертизи. Варто зазначити, що за останні 5 років жодного небезпечного вбрання не було виявлено. Щоправда, цьогоріч ми оштрафували трьох підприємців через відсутність у них висновків санекспертизи. Штраф — від 6 до 8 неоподатковуваних мінімумів”.

“Ми видаємо дозволи усім”

Наталя ГОЛОВКО, начальник відділу торгівлі Львівської міської ради:

— Найменше секонд-хендів у центрі міста, бо там просто-на-просто місця немає. А загалом цих крамниць нині дуже багато. Ми видаємо дозволи на відкриття усім, хто претендує і має відповідний перелік документів для відкриття об`єкта стаціонарної мережі (висновки СЕС, пожежної служби, у разі реконструкції будівлі — лист Архбудконтролю). Перевірки ми проводимо комплексно із СЕС, зі свого боку, стежачи за дотриманням правил торгівлі. Скарг на ці магазини у нас нема”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...