Анатолій Кінах: "Вступ до СОТ збільшить експорт України"

Марія ДОРОТИЧ, “Україна і час”

|

Експерти Міністерства економіки та Міністерства закордонних справ запевняють, що вже цього року відбудеться довгоочікуваний вступ України до лав Світової організації торгівлі (СОТ).

Для цього у Вашингтоні працює група українських фахівців, яка, власне, переконує світову спільноту у доцільності членства України в цій організації.

Щоправда, міністр закордонних справ Арсеній Яценюк висловився про “сотівські перспективи” України дещо песимістично. Він зауважив, що членство в СОТ можливе цього року і буде великим дивом. На думку міністра, серед факторів, що гальмують цей процес, — брак політичної волі, непрофесійність українських чиновників і політичні чвари.

Про перспективи українського бізнесу у СОТ та можливість вступу держави цього року кореспондентка “УіЧ” розмовляла з міністром економіки України Анатолієм Кінахом.

— Анатолію Кириловичу, які кроки влада робить для здійснення мети — вступу до СОТ?

— Насамперед зазначу, що для цього Верховна Рада за два роки прийняла 38 законів, які регулюють такі сфери: інтелектуальну власність, вивізне мито на сільськогосподарську продукцію, ввезення транспортних засобів на територію України, вдосконалення митного законодавства…

Недавно у Вашингтоні відбулися консультації представників США з делегацією України, яку очолює заступник міністра економіки Валерій П`ятницький. Основне питання перемовин — обговорення оновленої редакції проекту звіту робочої групи, що подає на розгляд заявку на вступ до СОТ. Таким чином, обговорено два десятки питань проекту робочої групи, що стосуються державної власності та приватизації.

Серед зобов`язань, що потребують подальшого затвердження під час діяльності робочої групи, — цінова політика держави. Також було досягнуто домовленості про перспективу проведення переговорів щодо рівня державної підтримки сільського господарства.

— Які зміни на законодавчому ґрунті необхідно зробити?

— Фактично Україна перебуває на завершальному етапі вступу до СОТ. Залишається вирішити низку питань, зокрема взаємодії Верховної Ради та Кабміну, щоби ухвалити десяток законодавчих актів. Завершальна частина вступу до СОТ залежатиме від того, наскільки ми успішно вирішимо проблему відновлення роботи парламенту. Потрібно ухвалити закони, що стосуються генетично-модифікованої продукції, питань оподаткування в аграрно-промисловому секторі та сертифікації. Це можна вирішити у достатньо стислі терміни. Однак процедура вимагає проходження документів через комітети, обговорення, ухвалення у трьох читаннях. З огляду на обсяг, це можна виконати впродовж місяця за нормальної роботи парламенту. До липня уряд планував завершити законодавчу частину процедури і вийти на етап звіту робочої групи щодо вступу України до СОТ. Це пов`язано з експортним потенціалом країни, зняттям штучних бар`єрів доступу нашої продукції на зовнішні ринки. Особливо в умовах, коли у нас сьогодні негативне сальдо торгівлі товарами, вступ до СОТ для нас має найважливіше значення у плані посилення експортної політики. І, безумовно, роботи на внутрішньому ринку, особливо у тих питаннях, які стосуються підвищення конкурентоспроможності певних секторів економіки. Вступ до СОТ означатиме більш жорстку конкуренцію на внутрішньому ринку.

Найбільша проблема — законодавство України не визначає принципів державної політики у галузі генетично-інженерної діяльності. Зокрема, відсутні закони щодо ввезення трансгенних продуктів на територію нашої держави і їх використання.

— Які перспективи матимуть аграрії? Як вирішити аграрні питання під час перемовин?

— Узгодження рівня державної підтримки сільського господарства — актуальне питання перемовин у США. Ключовими аспектами обговорення є зміна базового періоду з 1996 року на пізніший, успішніший. Від цього залежить коригування сукупного виміру державної підтримки господарства. Представники Австралії, США, Канади, країни ЄС наголошують, щоби Україна обрала за базовий період 2004-2006 роки. Наприклад, якщо 2007 року випуск продукції сільського господарства буде на рівні 2004-го, що у фактичних цінах становив 83,9 мільярда гривень, то цього року на програми підтримки, що не мають продуктового специфічного спрямування, Україна може отримати 4 мільярди гривень допомоги. Крім того, для кожного сільськогосподарського продукту підтримка може становити 5 % вартості його виробництва: для зернових — 939 мільйонів гривень, м`яса — 192 мільйони гривень.

На багатосторонніх переговорах українська делегація підготувала Меморандум щодо підтримки сільського господарства України напередодні та після приєднання до СОТ.

Вступ України до СОТ посилить державні позиції на експортних ринках. Це призведе до значного зменшення ставок митного тарифу, хоча деякі залишаться незмінними до 2010 року. Необхідно провести ринкове реформування аграрного сектору та лібералізувати доступ до ринку аграрної продукції. Це питання найгостріше порівняно з іншими. Бо сільськогосподарський сектор найменш реформований і забезпечує 16 % робочих місць та 14,5 % ВВП країни.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...