США знову образилися на висловлювання Путіна, а ЄС відмовився підписувати з Москвою нову угоду.
Західний світ Росію до так званої “осі зла” не зараховує. Проте традиційна неприязнь залишилася ще з часів “холодної війни”. Після розпаду Радянського Союзу були натяки на якесь потепління стосунків. Але зараз, з усього видно, цей процес заштопорився…
Кондоліза як голуб миру?
В усьому винна агресивність президента Росії Володимира Путіна. Після антиамериканської мюнхенської промови він спокусився на ще два суперечливі виступи — у посланні федеральним зборам і висловлюваннях на параді 9 травня в Москві, де політика Білого дому була явно прирівняна до діянь Третього Рейху.
Тому теперішній візит державного секретаря США Кондолізи Райз розцінюється у світі як своєрідний візит примирення. Але чи стане він таким — це ще питання…
Найгостріше між Вашингтоном і Москвою стоїть питання щодо розміщення систем ПРО у країнах Східної Європи. США, як відзначають експерти, зайняв останнім часом більш гнучку позицію. Це пов`язано з несподіваною протидією планам Білого дому з боку контрольованого Демократичною партією конгресу і заявою Росії про мораторій на виконання договору про звичайні збройні сили в Європі. Вашингтон тепер пропонує Москві “спільно обговорити” плани стосовно ПРО і, можливо, навіть залучити Росію до участі у цій програмі. Подробиці саме такого співробітництва Райз і спробувала обговорити у Москві. Щоправда, реальних результатів наразі її потуги не дали. Та, на думку деяких спостерігачів, це лише справа часу.
Другий камінь спотикання в російсько-американських відносинах — Косово — також став центральною темою московських переговорів. Вашингтон, як відомо, хоче бачити Косово де-факто незалежною державою. Росія ж більше виступає за рішення, яке б влаштувало сербську сторону.
На думку російських експертів, візит держсекретаря США покликаний зупинити несприятливий розвиток російсько-американських стосунків і призупинити критичну тональність у діалозі. Схоже, саме це і є головною метою візиту. Як відзначив завідувач Центру міжнародної безпеки Олексій Арбатов, Райз приїхала в Росію тому, що у Вашингтоні “виникло занепокоєння — чи не занадто далеко Росія і США зайшли у протистоянні та суперечностях”.
У всьому винне польське м`ясо
З Євросоюзом теж у Росії не все гаразд. Не встиг дещо затихнути скандал з естонським “бронзовим солдатом”, як досить різку позицію стосовно Росії устами верховного представника ЄС зі спільної зовнішньої політики і безпеки Хав`єра Солани висловила об`єднана Європа.
“Ми сподівалися почати переговори про нову угоду між ЄС і Росією, але, на жаль, це виявилося неможливим, тому що перед нами виникла проблема у зв`язку із забороною Росії на імпорт м`яса й овочевої продукції з Польщі”, — сказав Солана напередодні саміту Росія — ЄС, що відбудеться 18 травня у Самарі.
Теперішня угода набула чинності у 1997 році, її термін — до 1 грудня 2007-го. Польща в листопаді 2006 року наклала вето на переговори щодо нового базового договору, вимагаючи від Москви скасувати заборону на імпорт польської харчової продукції. Тимчасову заборону на постачання м`яса та овочів з Польщі Росія ввела у 2005 році у зв`язку з підозрою, що польські підприємства реекспортували цю продукцію з третіх держав, які становлять небезпеку у ветеринарному і фітосанітарному плані.
Раніше жодна країна ЄС не виступила за скасування зустрічі на вищому рівні ЄС — Росія. Водночас міністри закордонних справ країн-учасниць альянсу на зустрічі в понеділок, 14 травня, у Брюсселі не дійшли згоди з приводу спільної позиції щодо саміту, що спричинено погрозами Польщі, Литви та Естонії блокувати початок переговорів. Міністр закордонних справ Естонії Урмас Пает і президент Литви Вальдус Адамкус заявили, що не виключають можливості блокування. Литовський лідер вимагає спочатку відновити постачання нафти в Литву нафтопроводом “Дружба”.
Варшава ж заявляє, що виступатиме за збереження вето, доки не буде знято заборону на постачання польського м`яса до Росії. “Вето на початок переговорів, звичайно, залишається в силі, — зазначив глава польського уряду Ярослав Качинський. — Росія не зняла санкції, так що ми підтримуємо наше вето. У цьому сенсі нічого не змінилося”. За словами оглядачів ЄС, “дискусія з цієї проблеми триває”, однак “більшість аргументів уже вичерпано”.
Віталій ПАВЛИШИН, “Україна і час”