Готуй ковзани влітку

Ярослав БІЛЯЧ, Віталія РОЗМЕТАНЮК, “Ратуша”

|

Пізно скресла крига цього року біля стін Львівської міської ради. Аж перед Великоднем поблизу Ратуші демонтували ноу-хау, яке міський голова Андрій Садовий “списав” з міста-побратима і водночас міста-взірця для Львова — Вроцлава.

Йдеться про ковзанку, яка вперше у зимовий період “прикрашала” історичну частину міста. Чому, власне, цей проект називали соціальним і чи матимуть нагоду львів’яни ковзатися біля стін Ратуші наступного року, вирішила дізнатися “Ратуша”.

Багато спеціалістів висловлювали думку, що каток із дерев’яними частинами конструкції на площі Ринок пасує, як у відомій з народній приказці, корові — сідло. Попри це, за результатами соціологічного дослідження, яке впродовж 15 — 22 березня проводив український центр вивчення громадської думки “Соцінформ”, 63% мешканців нашого міста, які взяли участь в опитуванні, поставилися позитивно до її встановлення. Змонтувала ковзанку перед мрією ТзОВ Науково-виробнича фірма “Відкриті комп`ютерні системи (ВІКОС)”. Співвласник цієї фірми Роман Кедик відповів на деякі цікаві запитання “Ратуші”:

— Ми б дуже хотіли наступного року знову встановити ковзанку на площі Ринок. Тим паче, у нас вже є готова конструкція. Але з міською радою про ковзанку домовленостей ще не маємо. Є задум встановити катки і в інших районах міста, та не цього року. Зростання популярності зимового катання у Львові не настільки високе.

— Чому, власне, цей проект називали со­ціальним, адже більшість відвідувачів ковзанки добре платили за катання?

— Це відносно соціальний проект. Дуже висока вартість цієї платформи під каток і висока ціна катка спричинили те, що проект не можна назвати і бізнесовим. Його окупність надзвичайно тривала, ковзанка може окупити себе лише за п’ять років. Отож, її використовували, за великим рахунком, для популяризації зимового катання серед молоді. А місто мало з цього орендну плату за землю, робочі місця, відрахування в різноманітні соціальні фонди. Наші видатки і прибутки наразі підраховуємо.

Нагадаємо, “Ратуша” вже писала про те, що “ВІКОС” за один сезон (листопад — березень) сплачував лише 19 663 грн за оренду території площею 992,58 метра квадратних. Каток одночасно міг приймати до 200 охочих. Розцінки на катання, за словами підприємців, становили від 4 до 30 гривень за годину. Це залежало від віку і того, чи ви маєте свої ковзани, а також від дня тижня, у який ви вирішили повправлятися у фігурних “па”. У понеділок, вівторок і середу дешевше, в інші дні ваша кишеня повинна була „схуднути” на більшу суму. Так-от, за інформацією підприємців, за сезон вони реалізували близько 40 000 квитків різної вартості від уже згаданих 4 до 30 гривень. Окрім того, діти каталися й безкоштовно, однак скільки було „халявників”, визначити нині нереально. Якщо ж узяти в одну графу видатки: орендна плата за ділянку, вартість металевої конструкції і морозильних камер й зрівняти їх з прибутками (40 000 х 4-30 гривень), то в будь-якої людини, яка товаришує з арифметикою, виникнуть сумніви щодо соціальності такого проекту. Тим паче, що, як подейкують злі язики, мера міста Андрія Садового і пана Кедика пов’язують вельми тісні бізнесові зв’язки…

— У Києві нещодавно збудували великий сучасний льодовий палац. Чи є перспектива збудувати таку споруду у Львові ?

— Наша фірма має план такої будівлі, але для її реалізації потрібно залучити державні кошти. Як свідчить закордонна практика, 30% коштів вкладає приватний інвестор, решта — держава. Цього року на побудову льодових палаців із державного бюджету виділили 65 млн грн. Ми за ці кошти боролися, але я знаю, що ці гроші віддадуть у Калуш. А зробити бізнес на льодовому палаці нереально. Окупність такого проекту за межею 15 років.

Однак проти того, аби наступного року біля стін Ратуші знову каталися, радник міського голови з питань збереження культурної спадщини Львова Андрій Салюк. На думку пана Салюка, ковзанка, яка впродовж зими знаходилася на площі Ринок, псувала архітектуру історичного центру, і викликала у мешканців Львова відчуття дисгармонії. „На площі Ринок мають створювати нові музеї і галереї, а ковзанку можна поставити в іншому, більш доречному місці, наприклад на Сихові”, — стверджує Андрій Салюк.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *