Перерване життя

Торiк у Львовi офiцiйно зареєстровано 25 неповнолiтнiх, яким у лікарнях перервали вагітність.

Тим, що дiвчата-підлітки працюють на сутенерiв, уже нікого не здивуєш. Та коли доньку, аби заробити грошенят, продає… рiдна мати, це справдi шокує. Саме з такими випадками стикалася дитячий і підлітковий гiнеколог Львівської мiської дитячої клiнiчної лiкарнi Любов Бобрик.

Викуп за… доньку

Поріг переступає гарно одягнута жінка. “Заходь!” — з докором кидає у не зачинені за собою двері до дівчинки-підлітка. Обоє несміливо сідають. “Моя чотирнадцятирiчна донька, — киває жінка у бік школярки, — часто десь пропадає, не ночує вдома. Хочу, аби ви її оглянули…” Любов Бобрик, добре вивчивши психологію своїх пацієнтів, зауважує: мама поводиться неадекватно, схоже, щось приховує. Після огляду юної пацієнтки лікар намагається розговорити матір. Розмова довго не клеїться. Нарешті з`ясовується: жінка живе лише з донькою i добре знає, чим дитина займається. Бо сама продала її сутенерам й отримала за це чималу суму. Таким чином вона виплутується з фiнансової скрути.

“Це моя донька, і мені вирішувати, як заробляти грошi!” — смiливiшає згодом жiнка…

…До кабiнету знову заходять двоє: юнка і середнього віку чоловiк. Поводиться він упевнено, з лікарем особливо не церемониться. У його голосі — не прохання, а радше вимагання оглянути дівчину.

“Хотів би знати, чи не приведе вона на світ немовля…” — каже.

Любов Андріївна цiкавиться, хто вiн їй. “Брат”, — чуємо у вiдповiдь. Лікар запрошує юнку до маніпуляційного кабінету.

“Я також пiду туди”, — наполягає чоловік. Любові Бобрик доводиться делiкатно пояснити, що тут господар — вона і в маніпуляційному кабінеті йому нічого робити…

— Хто він, на вашу думку? — цікавлюся у лікаря, коли за “пацієнтами” зачиняються двері.

— Радше за все, сутенер, — мовить Любов Андріївна. — Надивилася я вже на таких. Якось дівчину до мене привів чоловік. Назвався її батьком. Та за свою практику я навчилася вiдрiзняти батькiв і братiв від сутенерів. Гарно одягненi дядечки вигадують неймовiрнi iсторiї, аби приховати правду про своїх супутниць. Однак брехачiв видно вiдразу. Я ніколи не прошу показати паспорт, аби звірити прізвище та домашню адресу. Лише прагну зберегти фізичне здоров`я своїх пацієнток. А мораль?! Про яку мораль можна говорити, якщо матері за шматок хлiба свідомо штовхають доньок на “слизьку” дорогу, торгують ними, а самі дівчата не вельми переймаються своїм майбутнім? Вони не смакують життя, а “летять” по ньому, вважаючи, що все на світі знають, уміють, і не думають про наслідки.

Дитина чи заробітки?

Нашу розмову перериває стукіт у двері. Цього разу на прийомі — 14-річна школярка. Заходить дещо розгублено. Каже, що матір третій рік на заробітках, а ЦЕ сталося з нею відразу після того, як добряче хильнула спиртного на своєму дні народження…

— Родина загнана у глухий кут безгрошів`я, — розмірковує Любов Миколаївна, коли залишаємось у кабінеті віч-на-віч. — Та чи варті заробітчанські гроші здоров`я дитини?! Багато сімей перестали бути колискою любові. Переважно діти залишаються без матерiв у перiод статевого дозрiвання. Це ж який стрес для підлітків! Колись він може позначитися на психічному стані дітей, розвинути замкнутість, невпевненiсть у собi, почуття пригнiченостi, вiчний страх залишитися самотніми.

Любов Андріївна називає ще одну проблему, пов`язану з дітьми заробітчан. Якось до лікаря звернулася бабця i розповiла, що її семирiчну онучку, мати якої гарує за кордоном, розбещує рiдний дядько. А як доведеш?! Малолітні діти, як правило, про це не розкажуть. А 12-16-рiчнi у таких випадках або втiкають з дому, або продовжують iнтимнi стосунки з рiдними батьками чи братами… Коли матерi повертаються із заробітків і дізнаються про розбещування батьком власної дитини, здебільшого розлучаються з ним або, волiючи цей сором приховати, нікуди не звертаються по допомогу і роками живуть з болем у серці. Фахiвцi стверджують, що жiнки насамперед бояться втратити чоловiка, а вже потiм — людського розголосу.

Вагітніють… малолітні

Правду кажучи, до сьогодні я дотримувалася думки, що здебільшого вагiтнiють і роблять аборти дiвчата з неблагополучних сiмей та заробітчан. Виявляється, так було років десять тому. Нині — інакше. Багато таких підлітків — з добре забезпечених родин. Наймолодшій пацієнтці, яка звернулася до Любові Бобрик з проханням виписати їй протизаплідні пігулки, ледь виповнилося 13 (!) років. Аборти та пологи “молодшають”.

— Як поводяться школярки, коли дізнаються про свою вагітність? — цікавлюся у Любові Андріївни.

— Зазвичай, — розповідає лікар, — дівчата побоюються, що буду вичитувати мораль, а вони цього дуже не люблять. Я нiколи їх не соромлю i не читаю “лекцій” на теми моралі. Лише раджу зберегти вагітність. Адже 35-40 вiдсоткiв жінок пiсля першого аборту мають проблеми з наступною вагiтнiстю. Вони не можуть виносити дитину і народити здорове дитя.

По допомогу — до друзів

Торiк найбiльше вагiтних та абортiв серед неповнолiтнiх зафiксовано у Луганськiй, Донецькiй, Днiпропетровськiй, Одеськiй областях і Криму. У Львові зареєстровано 92 вагітності у неповнолiтнiх віком вiд 15 до 18 рокiв. З них 56 — народили дiтей, 25 — зробили аборт, решта — виношують плід. На вiдмiну вiд попереднiх рокiв, цьогоріч 14-рiчних породiлей не було. Фахівці кажуть: така статистика — одна з найнижчих в Українi. Проте лікарів беруть сумніви щодо правдивості цих цифр. Бо в медичних установах не всi аборти фiксують. А отже, цифру 25 треба множити… На скільки?!

Серед учнів профтехучилищ Львова проводили торік анонімне опитування. Що ж з`ясувалося? Близько 80 відсотків 14-18-річних живуть інтимним життям. З них 70 відсотків дітей стверджують, що бояться звертатися по допомогу до лікарів, тим більше просити поради у батьків. Вони замикаються у собі або радяться з однолітками. А що друзі можуть порекомендувати, якщо мають такий самий “життєвий досвід”?!