Комуністична істерія у львівському форматі

Декілька днів тому львів’яни знову стали свідками червоного шабашу: минулого вівторка представники лівих антиукраїнських сил вкотре вшановували біля Монумента слави «празднік пєрвава мая».

На цьому збіговиську особливо впадали у вічі крикливі гасла на кшталт «Фашизм не пройде» та «Україна і Росія – разом».

Такі заклики викликають, щонайменше, обурення. Адже нас агітують негайно кинутися у «братні» обійми російських шовіністичних політиків на кшталт Путіна та Жириновського. Уявіть собі, що вірмен закликають до об’єднання з турками, палестинців до союзної держави з Ізраїлем, а кроликів – з удавами.

До речі, 1 травня ніколи не було комуністичним святом. Саме цього дня, далекого 1886 року у Чикаго вийшли на вулицю сотні робітників із вимогою добитися 8-годинного робочого дня. Шестеро з них під час сутички з поліцією поплатися за це життям, 50 – отримали поранення. Цим мученикам, мабуть, і на гадку не спадало, що свято на честь їхньої пролитої крові вшановуватимуть послідовники кривавого генія, винного у смерті мільйонів людей. Вірні ленінці та їхні симпатики вигукують на першотравневих мітингах антиукраїнські лозунги та розмахують кулаками – однак, усім очевидно, що вони мають таке саме відношення до дня 1 травня, як вовк до зірок. А шуму на львівських вулицях нам і без них вистачає …