Війна політичних світів

Юлія КУХАР, „Новий Погляд”

|

Новий указ Президента України про розпуск Верховної Ради та перенесення парламентських виборів на 24 червня цього року закрутив черговий виток у протистоянні між владними вертикалями.

Нова битва старої війни, поновлена після нетривалих переговорів між двома Вікторами, до болю нагадує події місячної давнини:

конституційність указу Віктора Ющенка від 26.04. 2007 (майже аналогічного своєму попередникові від 2.04.2007) знову розглядатиме Конституційний Суд України, парламентські фракції-учасники коаліції і надалі не визнають документа та відмовляються від участі у виборах, а Кабінет Міністрів взагалі відмовляється фінансувати дострокові вибори до ВРУ. Події повторюються, але є важливий момент: відтепер позиції президента у цьому протистоянні суттєво зміцніли.

По-перше, у Конституційному суді тепер немає неугодних президентові суддей – Володимира Пшеничного та Сюзанни Станік, яких він сам і звільнив. По-друге, у команді Віктора Ющенка з’явився новий потужний гравець – старий-новий генеральний прокурор Святослав Піскун. Кажуть, тепер вічний фенікс української влади, який втретє воскрес із попелу, стане відданим президентові.

КС – незаангажований державний орган із високоморальним авторитетом, однак про відданість різних суддей тому чи іншому органу влади, що прямо залежить від квоти призначення, говорить чи не кожен учень у школі. Зайвий доказ цій заангажованості – звільнення президентом двох заступників голови Конституційного суду (їх назначав ще Леонід Кучма), які аж ніяк не влаштовували Віктора Ющенка своєю присутністю у КС. Обох „поперли” з органу „за порушення присяги” – таке сухе формулювання без жодних пояснень оприлюднює офіційний сайт Президента України. Тим часом пані Станік каже, що присяги вона не порушила, а президент взагалі не мав права її звільняти, не залежно від того, за чиєю квотою її було призначено на посаду. Найближчим часом, можливо, навіть сьогодні, фракції парламентської коаліції подадуть скаргу до Конституційного суду щодо неконституційності чергового указу президента про звільнення Валерія Пшеничного і Сюзанни Станік, повідомив учора депутат-регіонал Юрій Мірошниченко. Поки що парламентарі збирають підписи. Коли відповідне звернення до КС буде скероване, долю Станік та Пшеничного вирішуватимуть їх колишні колеги по роботі. Доки не розпочали розгляд справи, судді продовжують відвідувати роботу і при цьому не виконувати президентське рішення, а їхні імена і досі „висять” на офіційному сайті суду.

Цікаво, що, стоячи горою за Пшеничного і Станік, члени коаліції самі себе видають – з їхньої поведінки одразу можна зрозуміти, яке саме рішення готували звільнені судді щодо конституційності указу про розпуск парламенту. Зрозуміло, що президент також, м’яко кажучи, здогадувався про це, коли видавав новий указ, яким фактично позбавив КС предмета розгляду. Новий указ Конституційний Суд розглядатиме вже трохи іншим складом. Щоправда, сьогодні ще немає інформації про те, який саме з двох указів про розпустк парламенту і призначення дострокових виборів розглядає Конституційний Суд. На офіційному сайті органу зазначено, що указ від 2 квітня КС ще розглядав до 28 квітня, хоча президент скасував його ще 26 числа. Очевидно, що після свят судді, хоч і збираються, але роботи практично не проводять.

Однак Пшеничний і Станік – це не єдині втрати на бойовому фронті януковичів. Депутат від Партії Регіонів Святослав Піскун, хоч і не є „загиблим на чужій війні”, тепер воюватиме на протилежній стороні – президентській. А Віктора Ющенка можна привітати з черговим, хоча і не надто стабільним, здобутком.

„В історії української політики часто з’являються люди, попит на яких є за будь-якого режиму та в будь-яких умовах. У нашій ситуації пан Піскун – не виняток, – розповів в інтерв’ю „Погляду” політолог Кость Бондаренко. – Він втиг послужити і режимові Кучми, і при Ющенку, потім перейшов до Партії Регіонів, а сьогодні знову опинився у команді Ющенка”. Цікаво, що на минулих парламентських виборах Піскун мало не опинився у списках БЮТ, хоча раніше був мало не особистим ворогом Юлії Тимошенко. Лише відвертий протест її партійних соратників відвернув входження Піскуна до їхнього блоку. На чиїй стороні гратиме тричі Генеральний прокурор України сьогодні, достеменно не відомо. Чи не перетвориться Піскун з ясного сокола Фенікса на Троянського коня, подарованого президентові долею та з болем відданого Регіонами, покаже час. Не виключено, що Генеральний прокурор повторить долю ще не одного міфічного персонажа. Віктор Ющенко, президентська кар’єра якого на межі руйнації, очевидно, вирішив піти ва-банк, прийнявши у свою команду такого непевного гравця, як Піскун. Адже президент беззастережно підписав указ про поновлення Святослава Піскуна на посаді одразу після відповідного рішення Шевченківського суду столиці та ще й зарахував Генерального прокурора до складу РНБО України. Хоча поновлювати колишнього губернатора Київщини Жовтяка президент вперто відмовлявся, хоча було відповідне рішення того ж таки суду.

Тепер про ще один здобуток президента – небажаний. На щастя для членів коаліції та на превеликий жаль для Ющенка і його команди, не відбулося втрати серед найвищих органів влади такого небажаного елемента, як Верховна Рада України. Конституційність розпуску парламенту розглядають у суді, а припинення повноважень законодавчого органу має відбуватися з дня першого засідання новообраної ради. Не спрацював і план „Б”, відповідно до якого опозиція складає депутатські мандати, а ті, що не пройшли у парламент, вибувають зі списку. Розглянувши заяви Блоку Юлії Тимошенко і Блоку „Наша Україна” про виключення усіх кандидатів зі списку, Центрвиборчком задовільнив перших та відмовив останнім на тій підставі, що рішення про виключення кандидатів з виборчого списку приймали на Міжпартійному з’їзді Блоку без участі Партії промисловців і підприємців України. Відповідно, це рішення не підписав керівник ПППУ і його не скріплено печаткою цієї партії.

Тож ВРУ продовжує працювати і сьогодні почалося її чергове засідання.

А тим часом закінчився останній термін, коли має бути сформовано окружні комісії у регіонах України. Поки що фракції-учасники парламентської коаліції не подали свої кандидатури, які мали би увійти до складу округкомів, тож проведення дострокових виборів саме 24 червня може не відбутися.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...