Турецький підкорив Львів

Вікторія ДИМОЧКІНА, “Україна і час”

|

Якось європейські музичні критики сказали про московський “Хор Турецького” так: “Десять голосів, які вразили світ”. У четвер, 26 квітня, гурт спробував вразити і львів`ян на сцені Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.

Ті, кому пощастило потрапити на єдиний концерт московських гостей, не розчарувалися. У програмі “Музика усіх часів і народів” звучали композиції і Генделя, і Моцарта, і Верді, і російських класиків. А ще православні та стародавні єврейські молитви.

Сам Михайло Турецький на сцені — і диригент, і співак, і конферансьє в одній особі. Хто ж він насправді? Прізвище музикант узяв материне (батькове — Епштейн). Коли у війну всі мамині родичі загинули, на сімейній раді вирішили, що прізвище Турецьких повинне жити. Щоправда, тепер пан Михайло має знову клопіт з його збереженням. У музиканта нема спадкоємця. Лише три доньки. Старша Наталя — від першого шлюбу (перша дружина загинула 18 років тому в автокатастрофі), Саріна та Еммануель — від нинішнього.

— Ми — єдиний у світі хор, який танцює, — не без гордості повідомив зі сцени глядачам Михайло Турецький. — У нас чоловічі голоси всіх тембрів, що є у природі. Особливо рідкісні — це бас профундо (нижчий на октаву від звичайного басу) і тенор Альбіно. Останній може виконувати арію “Цариця ночі”, на яку відважуються не всі сопрано. Є ще чотири тенори і два різні баритони. Ми можемо виконати все — Верді, Чайковського, Баха, Моцарта, Queen, Beatles, сучасні мюзикли, шансон.

Після перших же звуків музики присутні у залі завмерли і потім “розтанули”. Не залишилося й тіні недовіри до зірок з Росії. Але ось відлунала європейська оперна класика, відгриміли овації за популярні шлягери “Люди гинуть за метал” і “Тореадор, смєлєє в бой”. Їх замінила мелодія французького “Вічного кохання”. Відома пісня з репертуару Шарля Азнавура у виконанні тенора Олега Бляхорчука набула нових відтінків і була присвячена тим, хто вміє любити. Співак нібито розширив простір відомої мелодії, і вона прозвучала у нього як заклик до гармонії на всій грішній землі. Розтанули звуки, і на сцені знову з`явився пан Турецький.

— А зараз від любові буржуазної, — промовив він, — перейдемо до любові реальної. І почнемо з відомої пісні Кола Бельди.

Багато хто у залі, звичайно, знав цього колись відомого у Союзі співака (шлягер “Увєзу тєбя я в тундру”). Більшість уже почала тішитися у передчутті відомої і знакової для того часу мелодії. Але замість цього хор розпочав “Джінгл Белз”, новорічну американську пісеньку. І поки зал розмірковував, чого б це, раптом почався різкий дивертисмент: пісеньку Бельди замінив хіт “Money” групи “ABBA”, а до нього приєдналися мотиви “Кабаре” Боба Фоска.

Наші українські почуття “турецькі” теж врахували й виконали “на рєальной украінской мовє” арії з “Наталки-Полтавки” і “Запорожця за Дунаєм”. Причому одягли українські шаровари, вишиванки та віночки…

“Радіймо життю!” — пролунало зі сцени, і як логічне продовження з`явилася пісня “Хаванагілла” (у перекладі “Нумо радіти”). Стародавньою єврейською молитвою “Сім шалом” (у перекладі “Даруй нам мир”) хор Турецького налаштував глядачів на ліричний настрій і здивував водночас. Адже не всі присутні у залі знали, що композитор Марк Фрадкін написав свій вальс (у приспіві такі слова: “платком взмахнула у ворот любімая моя”) на мотив єврейської молитви.

Особливо на ура прозвучало попурі старих радянських пісень. Тут уже хору дружньо підспівував увесь зал. Пан Турецький ще й підбадьорював: “Співайте, не соромтесь, це входить до вартості квитків”.

— Увесь вечір і ніч у місті хор Турецького. Ми любимо вас, дорогі жінки, і присвячуємо вам чоловічий канкан, — проголосив пан Михайло. Цей номер остаточно довів, що професіоналізм колективу дає можливість з будь-якою музикою спілкуватися на художньому рівні.

На такій хвилі нашої пам`яті і завершився концерт, а на прощання хор Турецького виконав пісню “Посвята Львову” на мотив мелодії “Soli Deo”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...