На початку квітня 2007 року Департамент Державтоінспекції МВС України надіслав вказівку керівникам регіональних підрозділів Державтоінспекції забезпечити роботу з контролю та обліку наявності у водіїв полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, працівники ДАІ матимуть право вимагати страховий поліс у таких випадках: під час складання адміністративного протоколу на водія транспортного засобу, який вчинив порушення Правил дорожнього руху; в разі оформлення матеріалів ДТП (при цьому відомості щодо наявності у водіїв, причетних до ДТП, страхових полісів обов`язково зазначають у довідці про ДТП); під час проведення державного технічного огляду транспортного засобу; під час приймання документів у реєстраційних підрозділах Державтоінспекції для здійснення операцій з оформлення і видачі реєстраційних документів або ж під час перереєстрації транспортного засобу без заміни номерних знаків, у разі заміни тимчасових реєстраційних талонів на свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також під час видачі тимчасового талона на право керування разом з іншими необхідними документами.
Тепер працівники ДАІ будуть вживати заходів щодо посилення контролю за наявністю у водіїв автотранспорту полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Спробуємо проаналізувати чинне законодавство, яке регулює ці правовідносини.
Історія появи
1 липня 2004 року Верховна Рада України прийняла Закон “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” № 1961-IV, який набув чинності з 1 січня 2005 року. Цивільний кодекс України у ст. 980 визнає предметом страхування майнові інтереси, пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником. Ст. 4 Закону “Про страхування” визнає об`єктом страхування майнові інтереси, пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі. Бажання уникнути майнових втрат або суттєво зменшити їх розмір стимулює осіб, діяльність яких пов`язана з підвищеною можливістю заподіяння майнової шкоди, звертатися до страхових компаній.
А з 1 квітня 2005 року набули чинності зміни в законодавстві України, що стосуються відповідальності за відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ).
З огляду на це, до деяких нормативно-правових актів внесено доповнення: 1) норми статті 16 Закону України “Про дорожній рух” покладають на водія обов`язок мати при собі страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
2) норми статті 11 Закону України “Про міліцію” надають право міліції перевіряти у водіїв наявність страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
3) норми статті 126 Kодексу України про адміністративні правопорушення передбачають стягнення штрафу в розмірі від 0,5 до 1 не обкладеного податками мінімуму доходів громадян (від 8 грн. 50 коп. до 17 грн.) у випадку керування транспортними засобами водіями, що не мають при собі або не пред`явили для перевірки страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Навіщо вам поліс?
Потреба у страховому захисті зумовлюється об`єктивними чинниками. Зокрема підвищеною небезпекою транспортних засобів. Через укладення договору страхування цивільної відповідальності обов`язок з відшкодування шкоди умовно перекладається на страховика, який в разі настання страхового випадку (спричинення страхувальником шкоди третім особам) займається врегулюванням майнових спорів із потерпілими особами і відшкодовує їм шкоду в межах страхової суми. Більше того, наявність поліса зі страхування відповідальності в багатьох випадках скорочує чисельність судових справ про відшкодування майнової шкоди, оскільки страховик, страхувальник та потерпілі особи самостійно, без втручання судових чи інших державних органів, можуть домовитись про розмір страхового відшкодування. В результаті укладення договору страхування цивільна відповідальність не перестає бути санкцією за допущену вину і не втрачає свого дисциплінарного характеру стосовно винного (страхувальника). По-перше, особа, яка застрахувала свою відповідальність вже зазнає матеріальних витрат у вигляді внесення регулярних страхових платежів. По-друге, страховик виконує свої зобов`язання з виплати страхового відшкодування лише в межах страхової суми, визначеної договором страхування. Тому якщо шкода, завдана третім особам, перевищує розмір страхової суми (у Законі “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів” використовується поняття “ліміт відповідальності”), різницю повинен відшкодувати безпосередньо заподіювач шкоди (тобто сам страхувальник). Страховик не відповідає за дії страхувальника. Відповідно до договору страхування відповідальності, страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку відшкодувати третім особам у межах ліміту відповідальності шкоду, ненавмисно завдану страхувальником, а страхувальник зобов`язується своєчасно вносити страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Що ж таке страховий випадок? Дорожньо-транспортна пригода — пригода, яка сталася на дорозі (вулично-дорожній мережі) за участі хоча б одного механічного транспортного засобу, що рухався, і призвела до загибелі або поранення людей чи пошкодження одного або кількох транспортних засобів, вантажу, доріг, дорожніх та інших споруд чи майна. У разі майнового страхування страхову суму визначають здебільшого за дійсною вартістю майна або її частиною, а у випадку страхування відповідальності сторони встановлюють граничну суму відшкодування — ліміт відповідальності страховика, в межах якого відшкодовуються лише ті збитки, що заподіяні третім особам, а не самому страхувальнику, причиною яких є ненавмисні дії страхувальника і відповідальність за які визначена законодавством. До того ж договір страхування відповідальності укладається на користь третьої особи, якій у разі настання страхового випадку виплачується страхове відшкодування (вигодонабувач).
Три види полісів
У Законі “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” договори ОСЦПВВНТЗ поділені на 3 типи:
перший містить у собі один поліс, один транспортний засіб і необмежену кількість допущених до керування осіб. Він найбільш вигідний для юридичних осіб з власним автопарком;
другий страхує особу, що може керувати декількома транспортними засобами. Вигідний для тих, у кого кілька автомобілів у гаражі;
у третьому вказують одну або більше (до п`яти) осіб та один транспортний засіб. Законом передбачене укладання договорів обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, що діють винятково на території України, та договорів міжнародного страхування, що діють на території зазначених у договорі країн.
Розмір страхових платежів страховики мають встановлювати самостійно з урахуванням базового платежу й відповідних коригувальних коефіцієнтів, які розраховує Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Інваліди і ветерани мають пільги
Учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
За умови страхування не більше одного транспортного засобу з робочим об`ємом двигуна до 2500 куб. см включно розміри страхових платежів за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів — учасників війни, що визначені законом, інвалідів II групи, осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, зарахованих до I та II категорій, пенсіонерів — громадян України, які особисто керують такими транспортними засобами, становлять 50 відсотків розміру базового платежу з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, наведених у цьому Законі.
Ще декілька особливостей страхування цивільної відповідальності.
По-перше, в разі настання страхового випадку протягом чинності поліса водій зможе купити нове страхування, але вже за підвищеним тарифом (до кожного водія застосовують коефіцієнт страхових тарифів залежно від наявності чи відсутності страхових випадків з вини водія в період чинності попередніх договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності).
По-друге, в разі заподіяння шкоди на суму менш як 510 гривень (розмір франшизи відповідно до п. 1 ст. 12 Закону не перевищує 2 відсотки ліміту відповідальності) страхувальник має відшкодовувати витрати самостійно, без участі страховика.
По-третє, відповідно до п. 2 ст. 9 Закону обов`язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 грн. на одного потерпілого, обов`язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, згідно з п. 3 ст. 9 Закону становить 51 000 грн. на одного потерпілого.
Микола СТОРОЖ, “Україна і час”