В українській політиці сенсацій не буває, бо серед потоку бурхливих подій, гучних заяв, несподіваних указів, рішень, назначень та звільнень важко виокремити щось таке, що може здивувати пересічного громадянина.
Тим не менше, президентський указ (№ 355) про перенесення дострокових парламентських виборів та повторний розпуск Верховної Ради став топ-новиною цього тижня, хоча всі давно розуміли – 27 травня виборів не буде.
Те, що акт найвищого волевиявлення народу доведеться провести трошки пізніше, нарешті зрозумів і Віктор Ющенко. У середу, 25 квітня, президент підписав новий указ, відповідно до якого дострокові парламентські вибори мають відбутися 24 червня цього року – рівно через 60 календарних днів після публікації указу в офіційних друкованих органах (саме такий максимальний термін згідно з Конституцією України). Перший і найлегший крок на шляху до перевиборів зроблено – відповідний указ президента опубліковано у „Президентському віснику”. А далі буде складніше.
Своє рішення перенести вибори Віктор Андрійович пояснив відсутністю кворуму в Центрвиборчкомі, що створює серйозні труднощі і, практично, унеможливлює проведення виборів 27 травня. Але президент наголосив, що його позиція про необхідність дострокових виборів є непорушною. „Сьогодні з усією твердістю я хочу заявити: позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться. Це єдиний спосіб прищепити українському політику відчуття відповідальності”, – заявив Ющенко у телезверненні до народу цієї середи.
Натомість представники парламентської більшості вважають, що президент лукавить, коли говорить, що перенесення виборів – це лише технічне рішення, пов’зане з неможливістю його проведення вже через місяць. Двічі розпущені депутати кажуть, що Ющенко просто злякався можливого рішення Конституційного суду, яке, вочевидь, було би не на його користь. „Чому президент видав указ саме зараз, коли рішення суду от-от мали оприлюднити?” – дивується народний депутат від Партії Регіонів Михайло Чечетов. В інтерв’ю „Погляду” депутат заявив, що своїм вчинком Віктор Ющенко врятував себе від політичного провалу. Подібні висловлювання протягом вчорашнього дня звучали з уст багатьох регіоналів, і їх теза про президентський самопорятунок цілком обгрунтована, адже першим пунктом указу №355 є скасування попереднього указу від 2 квітня цього року. Отже, КС мав би припинити розгляд цієї справи. Звичайно, що суддям не варто розслаблятися, бо вже сьогодні-завтра з’явиться нове депутатське подання до їхнього органу. Тут слід врахувати важливий момент: у майбутній справі про чергове невизання президентського указу слід знову обирати суддю-доповідача. Очевидно, що густо заплямовану корупційними скандалами доповідачку Сюзанну Станік буде замінено іншим доповідачем. Якщо її місце займе людина президента, фронтовий розклад у Конституційному суді може кардинально змінитися на користь гаранта Конституції.
Коаліція має трохи інше бачення того, чи потрібні ці вибори та чи потрібен країні такий президент взагалі. У четвер парламентарі від коаліції сказали, що не визнають указ №355 і влаштують Ющенкові імпічмент. Депутати навіть зареєстрували відповідний проект постанови про початок процедури імпічменту. А “під шумок” побачила світ ще одна постанова про те, що Верховна Рада вважає указ президента від 25 квітня про дострокове припинення повноважень парламенту таким, який видано за відсутності законних підстав.
На цьому справа імпічменту зависла у повітрі, так само як і нове оскарження президентських указів у КС. Принаймні на момент здачі номера ще не було офіційних звернень до Конституційного суду. Можливо, цей орган навіть матиме час перевести дихання протягом першотравневих свят та ретельно підготуватися до нових звернень, у тому числі – у справі з імпічменту.
З іншого боку, довести імпічмент до логічного завершення депутатам-більшовикам було би вкрай важко, можна навіть сказати – нереально. Адже сама процедура президентської відставки надто закручена в українському законодавстві. Слід також врахувати той факт, що для висловлення недовіри Президенту України треба набрати не менше 300 голосів. За інших обставин представники „антикирзової коаліції національної єдності” могли би ще так-сяк піднатужитись і стратитися на кілька опозиційних мандатів. Але проблема в тому, що наш парламент – НЕлегітимний, і всі його рішення також можна оскаржувати у суді. А звідси бере початок новий виток спіралі, по якій українські політики продовжують намотувати кілометри.
У коментарі „Погляду” народний депутат від Партії Регіонів Михайло Чечетов розповів, що намагання відправити президента у відставку ще більше поглибить політичну кризу та посилить протистояння між владними вертикалями. Тому пора розпочинати новий раунд переговорів, вважає депутат. Утім, Михайло Васильович наголосив, що новий указ про розпуск Верховної Ради України таки буде оскаржено у Конституційному суді за поданням народних депутатів. Постанову про імпічмент також ніхто не відміняв, хоча її тимчасово заморозили.
Не зміняться також інші позиції “більшовиків”, наприклад, щодо відмови фінансувати дострокові вибори. ЦВК також продовжує тихий саботаж. Тож не виключено, що 24 червня – це також нереальна дата проведення дострокових виборів. Можливо, перевибори доведеться перенести на осінь. Воїни “більшовицького” фронту, які тимчасово залишились без свого командира, вже пропонують відкласти мечі в сторону і розпочати мирні перемовини. А ранкові заяви з парламентської трибуни регіонала-Чорновола про припинення будь-яких переговорів із президентом пан Чечетов охарактеризував, як надто емоційний виступ, після якого має слідувати прагматичний підхід до врегулювання конфлікту між сторонами. Тут відчувається відсутність на Батьківщині головного регіонала Віктора Януковича, який до сьогоднішнього дня перебував з офіційним візитом у Киргизстані, а тому новий наступ Віктора Ющенка застав зненацька обезглавлену армію “януковичів”.
Коментар для “Погляду”
Степан КУРПІЛЬ, неродний депутат, БЮТ
Ініціатива Тараса Чорновола щодо проведення імпічменту виглядає безпорадною на тлі другого указу президента. Це своєрідна реакція, спроба якось вплинути на президента хоча б психологічно. Для того, щоб постанову про початок імпічменту Віктору Ющенку реалізувати, плтрібна більшість депутатських голосів. Але у будь-якому випадку це не матиме законних наслідків, оскільки Верховну Раду – розпущено. Навіть якби парламент був легітимний, то жодного механізму реалізації цієї постанови немає. Отже, це пропагандистський і популістський крок, скерований також на виборців Партії Регіонів, для демонстрації інструментів впливу коаліції, якої вже немає, як і парламенту загалом.
Юлія КУХАР, „Новий Погляд”