У неділю Мироносиць, 22 квітня 2007 р. відбулася подія, яку все-таки не назвеш другорядною в доволі багатому мистецькому житті Львова. І, мабуть, через те, що, по-перше, презентували твори сакральної тематики — ікони, а по-друге, автори робіт — молоді українські митці.
Насамперед, варто сказати, що виставка сакральних творів, яку відкрили в церкві Пресвятої Богородиці на вул. Новознесенській, присвячена пам’яті Володимира Корецького, парохіянина цієї церкви, який помер півтора року тому. Багато львів’ян знали і пам’ятають цього співака, композитора, автора багатьох пісень. Володимир був учасником гуртів “Не журись“ та “Цитадель“, виступав із авторськими програмами на телебаченні, брав участь у творчих вечорах з Ігорем Калинцем.
Мистецька подія відбувалася з ініціативи пароха названого храму о. Зеновія Хоркавого, який неодноразово провадив подібні заходи в парохії (їх висвітлювали в телепередачі “Спадщина“) та відомого художника-іконописця та дослідника мистецтва Лева Скопа, який є також творчим директором мистецького об’єднання “Кактус“, створеного з теперішніх і колишніх студентів ЛНАМ 2003 року.
Присутнім представили сучасні ікони та твори на релігійну тематику. Твори молодих митців вразили індивідуальною манерою виконання і власним підходом до викладу духовних ідей. Іконопис — це богословіє, а іконописець не може не бути богословом. Він має надзвичайно відповідальну місію, адже його мистецтво покликане створити особливу молитовну атмосферу, тобто не просто щось розповідати, а сприяти молитві глядача з Богом.
Роботи учасників виставки є неповторними, як неповторною є кожна особа і вираження її духовного світу. Надто важливо, щоб мистецтво творилося вільно, без диктату зі сторони.
Єродиякон Михайло ОЛІЙНИК, „Новий Погляд”