МАФи відбивають наступ мерії

Підприємці переконані: дії пана Синютки і К0 – незаконні

Минулий четвер міську раду блокували власники павільйонів і кіосків (так званих МАФів — малих архітектурних форм), які вимагали від депутатського корпусу та міськвиконкому скасувати ухвалу, якою їм забороняли торгівлю пивом та тютюновими виробами, а також протестували проти мораторію на продовження оренди землі та інших перепон із боку міської влади при отриманні дозволів на здійснення торговельної діяльності. Ініціативну групу пікетувальників прийняв у себе директор департаменту економічної політики міста, в.о. заступника голови міста з питань містобудування п. О.Синютка. Під час переговорів сформували домовленість про призупинення демонтажу МАФів без узгодження з представниками ГО “Підприємці м. Лева”, навколо якої і згуртувалися мітингувальники. Наступний крок підприємців у захисті права на власний бізнес з’ясується після наступного засідання міськвиконкому, під час якого розглядатимуть решту питань, заанонсованих цими представниками малого бізнесу. Редакція попросила висловити своє бачення проблеми активістів цього громадського руху спротиву Андрія Ліньо. Сергія Невеличука та Романа Жука.

Сергій Невеличук: “Проти малого бізнесу почалася боротьба, просто якийсь наступ! Конкретний приклад: людина має дозволи на здійснення діяльності, договір оренди на землю, а міськвиконком приймає рішення не продовжувати оренду. Депутати голосують проти цього, тоді, наступного дня, виконком на своєму засіданні постановляє інше рішення — заборонити у кіосках продаж пива та сигарет. Не вдалось ліквідувати будівлю, то зробимо так, щоб самі закрилися”.

Андрій Ліньо: “Люди у підвішеному стані, вони стали заручниками обставин, бо відсутності повного пакета дозволів для здійснення торговельної діяльності — не їх вина. Насправді міська влада щоразу змінює умови отримання відпо­відних документів. Раніше це були райдержадміністрації, і механізм отримання дозволів був відпрацьований, зараз це поклали на департаменти, які інколи просто не дають собі ради з цією роботою. Щодо заборони реалізації тютюнових виробів та пивом ближче як 200 м від навчальних закладів, то тлумачення цього нововведення просто курйозне: магазинам торгувати під самими стінами шкіл можна, а кіоскам — ні. У виконкомі пояснюють це тим, що в магазині дитина має відчинити двері, і в залі, де знаходяться люди їй, мовляв, не продадуть. Хіба не смішно вислуховувати такі аргументи? Є покликання на те, що ми “йдем у Європу” і далеко не всі наші МАФи відповідають естетичним вимогам європейського міста. Згодний, але в нас є час заробити гроші і трансформуватися в сучасні торгові підприємства! До речі, в усьому цивілізованому світі саме малий і середній бізнес є запорукою стабільності держави, і ми платимо податки, необхідні для здійснення нашої діяльності — тільки нехай влада дасть нам можливість це робити”.

Сергій Невеличук: “Те, що за два тижні вирішили по суті ліквідувати МАФи, я вважаю не є випадковістю, бо просто так нічого не буває. Я вже десять років у цьому бізнесі, і повірте, маю певний досвід виживання в умовах ринку, тому мені не важко побачити за рішеннями виконкому, спрямованими на знищення нашої діяльності, потужні фінансові структури. Не стану вказувати конкретно, хто саме схиляв міську владу до прийняття рішення, в результаті втілення якого мала би бути знищена мережа роздрібної торгівлі, що здійснюється через наші кіоски та павільони, але те, що ми зникли б на користь конкурентів — сумніву не викликає. Однак прошу звернути увагу на думку самих львів’ян, які є нашими покупцями — ми потрібні місту, інакше цього підприємництва просто не існувало”!

Роман Жук: “Люди вклали свої гроші в цей бізнес, взяли в банках кредити, дехто працює цілими родинами, готові платити все за законом, адже це навіть дешевше, ніж давати відхідні різним перевіряльникам, то чому нас хочуть вижити з ринку? Клієнти знають, що в кіосках усе найсвіжіше, бо ми не маємо площі для створення запасів, і покупці це знають. Ми сподіваємося на підтримку депутатського корпусу, який обирала громада міста”.

Ситуацію коментує голова громадського об’єднання „Львівський центр прав людини” п. Михайла Зінька: “Щодо тієї політики, яку проводить міський голова щодо МАфів, ігрового бізнесу, комп’ютерних клубів, то у цьому випадку варто вживати термін “садовізм”. Під цим терміном слід розуміти популізм у боротьбі з уявним ворогом, на роль якого призначають то азартні ігри, то МАФи, але ж це все існує в усьому цивілізованому світі, а у Львові є органічною частиною повсякденного життя. Я вважаю, що це, на думку мера та його оточення, відвертає увагу громади від справжніх проблем — руйнування будинків, розбитих доріг, відсутності цілодобового водопостачання. Тому львів’яни мають чітко сказати: пане мере, облиште піаритись на МАФах — займіться ділом”.

Із виступу на круглому столі „Міський голова: рік діяльності” депутата міської ради (фракція ПРП) Сергія Смірнова:

— Про мораторії, що діють у Львові. Малі архітектурні форми, зовнішня реклама, літні майданчики, звісно, все це потребує відшкодування. Програми розробляють уже майже рік, але так і не прийняли. Це вже більше нагадує заборону на професію. Бо охочий законно займатися справою (з дотриманням усіх правил і вимог) просто не зможе цього зробити. В нього не приймуть документи і не видадуть дозвіл. Ми ініціюємо інший шлях. Для впорядкування будь-якої галузі мораторій не може діяти безкінечно довго. Виконавців потрібно зобов’язати в місячний або двомісячний термін розробити програми, а у встановлений законом час міська рада зобов’язана розглянути цю програму. Якщо термін зривається, то мораторій слід скасовувати.

Із січня (часу нової структури виконавчих органів) не довели до кінця процедуру призначення керівників. Сесія не затвердила заступників міського голови, не пройдено повністю процедури обговорення і призначення керівників департаментів і управлінь. Це створює небезпечні прецеденти. Для прикладу, якщо у Львові прийняли рішення про доплати до пенсій ветеранам УПА (бо на київському рівні до цього нікому немає діла), а раптом хтось оскаржить це рішення на підставі того, що його підписав керівник, у законності призначення якого є сумніви, то постраждають люди. Чи маємо ми на це право”?